Науково-практична конференція "Інженерний захист територій та об'єктів у зв'язку з розвитком небезпечних геологічних процесів"

8 - 12 жовтня 2007 р.
АР Крим, с.Гурзуф

Рішення конференції

Організаторами конференції виступили: Національна академія наук України, Інститут геологічних наук НАН України, Інститут проблем національної безпеки РНБО України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Державна геологічна служба Мінприроди України, Кримське відділення УкрДГРІ, Міністерство регіонального розвитку і будівництва України, Інститут «УкрНДІІНТВ», Інститут «КримНДІІТВ», ЦНТП «Інжзахист», Міністерство з питань житлово-комунального господарства України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Всеукраїнський благодійний фонд «Геоеко-ХХІ сторіччя», Науково-просвітницький центр «Екологія Наука Техніка».

В роботі конференції взяли участь біля 60 фахівців – провідні спеціалісти центральних органів виконавчої влади, промислових підприємств, вчені, фахівці академічних, проектних, вишукувальних організацій, НДІ, вузів, керівники і провідні спеціалісти місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, служб ЖКГ і капітального будівництва, обласних управлінь охорони навколишнього природного середовища, виробничих організації і фірм Києва, Львова, Чернівців, Івано-Франківська, Дніпропетровська, Донецька, Запоріжжя, Харкова, Одеси, Миколаєва, Хмельницького, Сімферополя, Севастополя, Ялти та інших міст України, Росії та Китаю.

Заслухано та обговорено 32 доповіді та повідомлення про стан справ у сфері інженерного захисту споруд та територій від зсувів, обвалів, абразії, суфозії, підтоплення, аварій на просідаючих ґрунтах, карстових територіях.

Різноманітна направленість тематики та доповідей, які були представлені на конференції, засвідчує, що незважаючи на складне соціально-економічне становище в Україні, науковий та виробничий потенціал у справі інженерного захисту територій та об’єктів має стійку тенденцію до розвитку та впровадження сучасних технологій, що забезпечує досягнення нових якісних показників.

Конференція наголошує, що проблема інженерного захисту територій міст, населених пунктів від зсувів та інших небезпечних геологічних процесів в останні роки стає більш актуальною для значної частини території України (наприклад, кількість зсувів сягає 20000 і постійно зростає, площі підтоплення, активізації карсту, просідань та ін. мають стійку тенденцію до збільшення). З урахуванням впливу сучасних змін клімату, руйнівні прояви зсувів відмічаються на територіях більше 200 населених пунктів. Під загрозою руйнувань від зсувів знаходяться чисельні об’єкти народного господарства, значна частка інженерних комунікацій. За період з 1984 по 2006 рік зросла кількість міст і селищ зі сталими проявами підтоплення – з 265 до 541 (вдвічі!), а загальна площа підтоплених територій в цих містах і селищах, тільки за зовнішніми проявами, збільшилася від 88667 га до 196205 гектарів (біля 12% загальної площі, до 30% - площі стійкого прояву).

Приймаючи до уваги зростання інтенсивності розвитку небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, підтоплення та ін.) в останні роки, їх руйнівну дію та недостатню ефективність інженерно-захисних заходів, потрібна розробка сучасної серії Державних будівельних нормативів (ДБН), методичних рекомендацій з удосконалення інженерних вишукувань. Крім того, в останні роки має місце різнотипова фрагментарна забудова міст та селищ, зростає інженерно-будівельне використання підземного простору промислово-міських агломерацій. При їх розробці необхідно мати на увазі проблеми, пов’язані з новими вимогами до інженерно-геологічних та інженерно-сейсмо-геологічних досліджень процесонебезпечних територій та їх захистом від негативного прояву НГП природного і техногенного походження.

Крім того, вимагають розвитку у структурі базових принципів інженерного захисту територій та об’єктів положення стандартів ISO, культури безпеки та ін.

Учасники конференції одностайно відмічають, що в цілому стан проблеми близький до кризового. За умови, якщо в найближчий час нічого не зміниться, держава буде потерпати від великих матеріальних, соціальних та моральних збитків. Слід також врахувати подальше зростання негативного впливу «старіння» житлового і промислового фонду, головних життєзабезпечуючих техногенних систем: залізниць, трубопровідного транспорту, ЛЕП та ін.

Обговоривши актуальні проблеми підвищення безпеки життєдіяльності в умовах активних природних і техногенних змін інженерно-технічного стану геологічного середовища України

учасники конференції відзначають наступне:

  1. розвиток в останнє десятиріччя надзвичайних ситуацій ланцюгового характеру внаслідок зниження інженерної стійкості техногенних споруд і верхньої зони порід;
  2. стійкої тенденції до зменшення кількості надзвичайних ситуацій та матеріальних втрат не досягнуто незважаючи на запровадження останніми роками великого комплексу законодавчих, нормативно-правових, інженерно-технологічних, організаційно-економічних та інших заходів із забезпечення інженерного захисту територій та об’єктів;
  3. недостатню активність та взаємодію державних органів, виробничих та відомчих наукових установ у впровадженні концепції культури безпеки у практику інженерного захисту територій та об’єктів як ефективного інструменту безперервного підвищення інженерно-геологічного рівня безпеки життєдіяльності.

Основними причинами сучасного стану проблеми є:

  • критичний рівень фінансування, який не дозволяє реалізувати в будь-якому реальному наближенні до першочергових потреб дослідження інженерно-геологічних та еколого-геологічних умов територій з метою прогнозування розвитку негативних проявів небезпечних природних та техногенних процесів. Повільно розвиваються комплексні оцінки інженерно-геодинамічного та еколого-інженерно-геодинамічного стану промислово-міських агломерацій;
  • прояви фрагментарної та кон\\\'юнктурної забудови, що сприяють формуванню непрофесійного відношення до проблеми інженерного захисту територій і об’єктів від небезпечних геологічних процесів;
  • поглиблення протиріччя між нормативними актами колишнього СРСР щодо інженерно-геологічних досліджень та рівня інженерного захисту територій і об’єктів та новими потребами на ринку цих послуг;
  • суттєве зниження ролі практичної підготовки фахівців з вищевказаних проблем; одним з негативних чинників в цьому контексті є той факт, що в процесі сучасних досліджень вимоги до спеціалістів виходять за рамки суто інженерно-геологічних проблем. Пропонується вихід із цього становища за допомогою нового наукового напрямку – інженерної геоекології;
  • недостатня увага місцевих органів влади до питань інженерного захисту територій та об’єктів, в тому числі щодо підтримки у належному експлуатаційному стані каналізаційних мереж та дренажних споруд; в багатьох випадках це призводить до катастрофічного розвитку подій, коли на ліквідацію їх наслідків необхідні кошти, які за своїм обсягом в багато разів перевищують ті, що були потрібні для проведення профілактичних заходів по збереженню інженерної безпеки геологічного середовища та споруд;
  • практичне припинення на державному рівні фінансування робіт по створенню нормативно-правової бази, науково-методичних розробок для ведення моніторингу територій (геологічного середовища) промислово-міських агломерацій та інформаційно-аналітичних систем (в т.ч. математичних моделей), а також наукових розробок з удосконалення розрахунків конструкцій захисних споруд та складання схем інженерного захисту;
  • відсутність коштів, недостатня координація дій відповідних центральних органів виконавчої влади, держадміністрацій та органів самоврядування, неефективність контролю за забудовою територій, коли недостатнє врахування накопичених змін інженерно-геологічного стану територій та об’єктів призводять до активізації небезпечних процесів та руйнування навіть унікальних та історичних споруд і пам’ятників.

Після обговорення виступів та обміну думками, з урахуванням сучасних тенденцій зростання показників небезпечних геологічних процесів і набутого досвіду інженерного захисту територій і об’єктів, конференція вважає за необхідне

РЕКОМЕНДУВАТИ:

  1. 1. Заінтересованим центральним органам виконавчої влади звернути увагу на необхідність узгодженості державних та місцевих програм з інженерного захисту територій та об’єктів, координації дій при їх реалізації, а також врахування зростаючої дії нових чинників глобального, регіонального та місцевого рівнів (зміни клімату, зростання агресивності ґрунтових вод, зниження міцності покривних лесових та суглинкових порід та ін.).
  2. 2. Мінрегіонбуду, іншим заінтересованим центральним органам виконавчої влади прискорити розробку нових нормативно-правових документів щодо інженерного захисту територій, промислово-міських агломерацій та об’єктів, в першу чергу, в гірничих регіонах, в яких відбувається закриття шахт та кар’єрів з активізацією небезпечних геологічних процесів, а також провести роботи з розширення та підвищення комплексності державних та відомчих систем моніторингу на територіях гірничих районів (Донбас, Кривбас, Прикарпаття та ін.).
  3. 3. Мінрегіонбуду прискорити розробку та затвердження норм щодо територіальної діяльності у будівництві.
  4. 4. Держгеолслужбі Мінприроди підвищити ефективність геологічного обґрунтування, наукового та інформаційного забезпечення функціонування сучасного комплексу інженерного захисту.
  5. 5. МНС, Мінприроди, Мінрегіонбуду, Мінжитлокомунгоспу України забезпечити необхідну оперативність інформування населення, проектних установ, органів виконавчої влади щодо можливих загроз активізації небезпечних геологічних, метеорологічних, гідрологічних та інших процесів, враховуючи їх активізацію в останні роки та зростання негативного впливу в техногенно навантажених районах.
  6. 6. Мінприроди, Мінжитлокомунгоспу, Мінпромполітики, мінрегіонбуду передбачати, при необхідності, проведення міжвідомчих нарад з оцінки припустимих змін еколого-інженерно-геологічних умов в процесі висотної та підземної забудови ПМА, закриття шахт та кар’єрів в гірничодобувних регіонах, будівництва швидкісних шляхів тощо та забезпечити обов’язкове узгодження відомчих документів з цих питань.
  7. 7. МНС, Мінжитлокомунгоспу, Мінрегіонбуду, Мінприроди та Держводгоспу розглянути, за участю обласних державних адміністрацій та Ради Міністрів Криму, питання раціонального розподілу функцій в системі інженерного захисту.
  8. 8. МНС, Мінприроди, Мінжитлокомунгоспу, Мінрегіонбуду, Національній академії наук України спільно з Науково-просвітницьким центром „Екологія Наука Техніка” запланувати проведення раз у 2-3 роки міжвідомчих нарад та науково-практичних конференцій з питань координації фундаментальних досліджень, експериментальних і прикладних робіт у галузі інженерного захисту та інженерно-геологічних досліджень в промислово-міських агломераціях на територіальному та локально-об\\\'єктовому рівнях із залученням профільних підрозділів зазначених організаторів та інших заінтересованих підприємств, установ та організацій.
  9. 9. Мінжитлокомунгоспу разом з НАН України, Держгеолслужбою Мінприроди розробити рекомендації щодо проведення моніторингу процесів геологічного середовища територій промислово-міських агломерацій, в першу чергу в гірничо-видобувних регіонах з високою концентрацією населення, важливих та екологічно небезпечних об’єктів. У якості основи на даному етапі вважати можливим використання «Основних положень з складання і підготовки до видання комплекту геологічної карти України в масштабі 1:200 000» 1994 року в частині складання «Еколого-геологічної карти».
  10. 10. Міністерству освіти і науки України розглянути питання введення в навчальні плани спеціалізованих учбових закладів підготовку фахівців за спеціальністю «Геотехнологія та інженерний захист», приймаючи до уваги критичне ускладнення інженерного стану геологічного середовища більшості міст та селищ держави та гострий дефіцит спеціалістів відповідної кваліфікації.
  11. 11. Мінрегіонбуду, Мінжитлокомунгоспу:
    11.1. передбачати комплексування заходів з інженерної підготовки територій з системами довгострокового інженерного захисту, в тому числі шляхом випереджуючого будівництва каналізаційних мереж та дренажних споруд на ділянках новобудов;
    11.2. звернути увагу на подальший розвиток комплексності інженерних вишукувань при будівництві в промислово-міських агломераціях як на історичних, так і нових площах, а також необхідність прискореної розробки та впровадження серії нових ДБН з інженерного захисту, їх координації з рамковими документами ISO та ЄС.
  1. 12. Мінприроди (Держгеолслужбі), МНС, Мінрегіонбуду, Мінжитлокомунгоспу:
    12.1. вирішити питання щодо розробки і видання серії базових інженерно-геологічних карт промислово-міських агломерацій масштабу 1:50000 (1:25000), приймаючи до уваги великий комплекс природних і техногенних змін стану порід верхньої зони геологічного середовища та необхідність їх врахування в схемах інженерного захисту;
    12.2. підвищити вимоги до ефективного дренажного захисту території розвитку слабостійких порід (лесових, лесово-суглинистих, колоїдно-глинистих, органо-мінеральних та ін.), маючи на увазі обмежене порушення водо-теплового балансу породного масиву та мінімізацію змін рівневого і хімічного режиму ґрунтових вод.
  1. 13. Мінвуглепрому, Мінпаливенерго, Мінпромполітики розглянути питання щодо розробки і видання збірки нормативно-регулюючих документів зі створення в розвинутих гірничо-видобувних районах систем керування рівнями підземних вод і попередження регіонального підтоплення промислово-міських агломерацій (зразок – комплекс шахтного гідрозахисту у Кривбасі).
  2. 14. Центральним органам виконавчої влади, діяльність яких пов’язана з експлуатацією головних життєзабезпечуючих техногенних систем (залізниця, нафтогазопроводи, ЛЕП, магістральні канали і водосховища і т. ін.) звернути увагу на необхідність:
    14.1. подальшого розвитку і удосконалення моніторингу і діагностики еколого-техно­генного стану головних життєзабезпечуючих систем з метою зниження ризику надзвичайних ситуацій;
    14.2. комплексної територіально-цілісної забудови зсувонебезпечних і схилових територій з метою випереджуючої розробки і будівництва загальних систем інженерного захисту.
  1. 15. Державній геологічній службі Мінприроди:
    15.1. розширити комплексність інженерно-геологічних досліджень в процесі геолого­розвідувальних робіт на родовищах корисних копалин (оцінка довгострокової стійкості порід, дії нових природних і техногенних чинників, інженерно-геодинамічна параметризація, використання технологій ГІС та ДЗЗ і ін.);
    15.2. розглянути питання щодо проведення в наступні роки середньомасштабного (1:200 000) інженерно-геологічного картування території України в якості створення державної картографічної бази, враховуючи регіональні зміни геомеханічного стану і геодинамічного (інженерно-сейсмогеологічного) режиму верхньої зони порід у другій половині ХХ і на початку ХХІ ст.ст.;
    15.3. врахувати в процесі розвитку системи моніторингу геологічного середовища зростаючий прояв нових форм активізації небезпечних екзогенних геологічних процесів (пучіння, фізико-хімічні зміни глинистих порід, коливання порових тисків в породному масиві і підґрунті важливих споруд в гірничо-видобувних районах, сейсмоактивних районах та ін.).
  1. 16. Мінжитлокомунгоспу, разом з Мінрегіонбудом, МНС та Держгеолслужбою Мінприроди та НАН України, розглянути питання щодо районування території України за рівнем ефективності існуючих систем інженерного захисту територій і об\\\\\\\'єктів.
  2. 17. Науково-просвітницькому центру „Екологія Наука Техніка” надіслати Рішення конференції учасникам конференції, відповідним Комітетам Верховної Ради України, Секретаріату Президента України, вищим та регіональним органам виконавчої влади, керівникам зацікавлених установ та підприємств.

Разом з тим, учасники Конференції відмічають, що набутий на Україні практичний, методичний та науковий досвід з інженерного захисту територій та об’єктів є достатнім, за підтримки керівних органів держави, для створення у наступне десятиріччя безпечних умов життєдіяльності у містах і селищах, гірничо-видобувних регіонах, зонах впливу потенційно-небезпечних об’єктів. а прийняті на конференції рекомендації і пропозиції необхідно довести до широкого загалу громадськості, опублікувати їх в науково-технічному журналі «Екологія довкілля та безпека життєдіяльності», розмістити на сайтах Мінжитлокомунгоспу, Мінрегіонбуду, МНС, Мінприроди, Держводгоспу України, НПЦ «Екологія Наука Техніка» та інших засобах масової інформації.

 Рішення одностайно прийнято учасниками конференції
 «Інженерний захист територій та об\\\'єктів
 у зв’язку з розвитком небезпечних геологічних процесів»
на підсумковому засіданні 11 жовтня 2007р., м. Гурзуф, АР Крим

ЗМІСТ ЗБІРНИКА МАТЕРІАЛІВ КОНФЕРЕНЦІЇ

Яковлєв Є. О. Сучасні проблеми інженерного захисту територій та об\\\'єктів як складова культури безпеки життєдіяльності в Україні
Лущик А. В., Яковлєв Є. О. Інженерно-сейсмогеологічні дослідження в Україні. Перспективи розвитку     
Юровский Ю. Г. Опасные геологические процессы и устойчивое развитие регионов
Демчишин М. Г. Інженерна підготовка та інженерний захист територій – співвідношення, взаємозв’язок   
Чепіжко О. В. Сучасні методи дослідження геологічних об’єктів в сейсмонебезпечних зонах
Зеркаль О. В. Влияние изменения климата на развитие оползневых и селевых процессов на юге европейской части Российской федерации
Зеркаль О. В. Методика краткосрочного регионального прогноза активности развития оползневых и селевых процессов с использованием ГИС-технологий
Ємельянов В. О.,  Прохорова Л. А. Від інженерної геології до урбогеоекології
Ерыш И. Ф., Лоенко А. А. Об особенностях возникновения и развития оползневых процессов в пределах автомобильной дороги Симферополь-Ялта-Севастополь (М-18)
Сухорученко С. К. Эколого-геологическое состояние нижнемеловых глин предгорного Крыма
Рудько Г. І., Коваленко О. В. Розвиток небезпечних геологічних процесів в межах промислово-міських агломерацій Харківської області (на прикладі зсувних процесів м. Куп’янська Харківської області )
Павлюк В. І. Вплив тектонічної будови складчастих Карпат на структурні закономірності розвитку карстологічних процесів на прикладі Львівської області
Савченко О. Л. Екологічні наслідки діяльності підприємств нафтогазового комплексу та оцінка сучасного стану загазованості на прикладі Бориславської промислово-міської агломерації
Головков А. Е., Товма Ю. А. Анализ природнотехногенных причин подтопления территории торгово-сервисного комплекса с объектами культурно-развлекательного назначения в г. Харькове
Чебанов А. Ю., Валеев И. Г., Павлова Е. К., Зуев С. М. Комплексная оценка состояния геологической среды в районе озера Красное с целью отнесения северного отсека озера к техногенным месторождениям полезных ископаемых
Валеев И. Г., Павлова Е. К., Седенков А. М., Чебанов А. Ю., Чернопятко О. П. Вопросы сдвижения земной поверхности при добыче рассола на Ново-Карфагенском месторождении
Різник Т. О., Климчук Л. М. Застосування ГІС-технологій при визначенні екогеологічного стану природно-техногенних систем на території України
Соколов Ю. П., Горячев А. Е., Сыч Т. В. Создание базы данных для правительственной информационно-аналитической системы чрезвычайных ситуаций (ПИАС ЧС) по территории Сумской, Полтавской и Харьковской областей
Соболев Е. Г., Высотюк В. А., Новиков В. П. Геолого-геофизический прогноз оползневых процессов пород на участках освоения массивов
Компанец А. И. Разработка методов и создание систем сейсмодеформационного мониторинга техногенных землетрясений и горных ударов
Михайловський В. Л., Михайловська М. В. Сучасні системи екологічного автоматичного моніторингу атмосфери, джерел викидів, водойм та ґрунтових вод
Анциферов А. В., Шнеер В. Р., Блинникова Е. В. Обеспечение безопасной эксплуатации зданий в сложных горно-геологических условиях
Севостьянов Е. М. Мероприятия по обеспечению безопасного хозяйственного освоения закарстованных территорий
Головков А. Е., Товма Ю. А. Мероприятия по защите от подтопления территории 421 микрорайона г. Харькова
Демчишин М. Г., Анацький О. М., Кріль Т. В. Інженерний захист об’єктів культурної спадщини
Штекель О. С., Білеуш А. І. Інженерний захист і використання зсувних територій м. Києва. Досвід проектування і будівництва
Дворник С. А. Дослідження роботи вертикальних дренажів разом з протизсувними стінами
Эйдельштейн Л. Я. Автоматизированные системы контроля параметров территорий с проявлением опасных геологических процессов «ОЗОН ГЕО» и «ОЗОН АКВА»
Снежко О. В., Кильвандер Э. Я. Сопротивление грунта основания горизонтальному давлению сваи с учетом сил трения по ее боковой поверхности
Фокина Н. А. Морфодинамическое моделирование подводного склона и береговой линии
Чеканова І. В., Чумаченко С. М., Лисенко О. І. Інформаційна підтримка заходів щодо захисту територій військових полігонів від розвитку небезпечних геологічних процесів
Варяница-Рощупкина Л. А., Почанин Г. П. Проблема выбора оптимальной длительности зондирующего импульса при поиске несанкционированных врезок с применением георадаров
Сопрунюк П. М., Цюпко Ф. І., Юзевич В. М., Семенюк О. М., Підгірняк Я. Є. Вимірювання прозорості води методом шрифта зі зменшеною похибкою
Зедгенидзе В. А., Дорофеев В. С., Егупов К. В. Новая специализация – «Инженерная защита территорий» 

 

Дизайн сайта - besedaevgeniy.com