4-а Міжнародна науково-практична конференція «ПІДТОПЛЕННЯ-2006»

З 15 по 19 травня 2006 р.
м. Слов'янськ, Донецька обл.

РІШЕННЯ КОНФЕРЕНЦІЇ 

Організатори конференції:

Національна академія наук України, Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Державна геологічна служба Мінприроди України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державний комітет водного господарства України, Інститут геологічних наук НАНУ, Інcтитут проблем національної безпеки РНБОУ, Український державний геологорозвідувальний інститут, Інститут гідротехніки і меліорації УААН, Інститут «УкрНДІІНТВ», ДЦІКПВ ДНДІ «УкрВОДГЕО», Донецька обласна державна адміністрація, Головне управління будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації, Державне управління екології та природних ресурсів у Донецькій області, Слов’янська районна держадміністрація, Виконком Слов’янської міської ради, Сівєрсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів, ДРГП «Донецькгеологія», Науково-просвітницький центр «Екологія Наука Техніка».

Мета проведення конференції:

Оцінити сучасні природні і техногенні фактори поширення підтоплення (в тому числі довгострокових змін клімату, підйом рівнів Азовського і Чорного морів, затоплення шахт та ін.), його соціальні, економічні та екологічні ризики, підвищити науково-методичне та змістовне розуміння наслідків цього процесу до рівня його нової парадигми в комплексі проблем водокористування, як фактору національної загрози та ефективного попередження його незворотних наслідків.

В роботі конференції взяли участь близько 50-и фахівців, в тому числі представники міністерств, державних комітетів, керівники Донецької обласної, Слов’янської міської та районних державних адміністрацій, обласних державних управлінь охорони природних ресурсів, державних регіональних геологічних підприємств, Держгеолслужби Мінприроди, територіальних підрозділів Держводгоспу, МНС України, науковці інститутів НАН України, НДІ, вузів, фахівці провідних фірм, громадських організацій, наукових та інноваційних центрів, вишукувальних та проектних організацій та інших установ, пов’язаних з водокористуванням, інженерним захистом територій та охороною водних ресурсів і земель.

При обґрунтуванні напрямів роботи четвертої науково-практичної конференції були враховані рівень реалізації рекомендацій 3-ої конференції (20-24.06.05, с.м.т. Лазурне, Херсонська обл.), парламентських слухань “Актуальні проблеми зрошення, підтоплення та повеней в Україні” (15.02.06; №3506-IV від 23.02.06) та пропозиції експертної групи при Науковій Раді Інституту проблем національної безпеки РНБО України.

Основними темами обговорення на конференції були:

  • аналіз регіональних змін еколого-гідрогеологічної та інженерно-геологічної ситуації за природними та техногенними факторами в межах промислово-міських агломерацій, гірничо-видобувних районів Донбасу, Кривбасу, Прикарпаття, аграрних регіонів, головних річкових басейнів та басейнів підземних вод;
  • екологічна оцінка діяльності водогосподарських комплексів та їх впливу на підтоплення прилеглих територій;
  • визнання проблеми підтоплення загальнодержавною екологічною проблемою та аналіз шляхів підвищення ефективності реалізації Державної програми запобігання і боротьби з підтопленням земель в Україні; необхідність розробки проекту Закону України “Про попередження національної загрози регіонального підтоплення земель в Україні”;
  • напрямки удосконалення державного законодавства та відомчих нормативних документів щодо дотримання екологічних норм у зв’язку із проблемою підтоплення, а також шляхи удосконалення та впровадження економічних механізмів господарської діяльності на підтоплених землях;
  • проблема підтоплення промислово-міських агломерацій та реформа економічних механізмів житлово-комунального господарства з урахуванням впливу сучасних гідрометеорологічних та екологічних умов на регіональному та місцевому рівнях;
  • вплив геодинамічних зон (сучасних геологічних рухів земної кори) на активізацію локальних напруг і деформацій верхньої зони геологічного середовища та погіршення умов експлуатації нафтогазопроводів, залізниць, гребель, мостів і ін. (підвищений ризик руйнувань, формування градієнтних зон та ін.);
  • зв’язок підтоплення земель з ланцюжковим розвитком небезпечних екзогенних геологічних процесів (підтоплення – ерозія – зсуви, підтоплення –суфозія – карст, підтоплення – техногенні землетруси і ін.).
  • напрямки застосування економічних механізмів та формуваннясприятливого інвестиційного клімату для залучення коштів у екологічні проекти ( у т.ч. положень стандартів ISO, страхових механізмів і т.інш.);
  • склад місцевих програм, пов’язаних із проблемою підтоплення, в першу чергу промислово-міських агломерацій, та гірничо-видобувних районів з підвищеною концентрацією населення та потенційно небезпечних об’єктів;
  • пошук шляхів міжнародного співробітництва та інноваційних природоохоронних проектів у зв’язку із проблемою підтоплення;
  • нові інженерні рішення, конструкції та технології попередження та захисту від підтоплення (геотекстиль, звернені фільтри, відновлення дренажу, моніторинг навколишнього середовища, використання моделей, технологій ГІС та ДЗЗ);
  • можливості переведення підтоплених земель у рекреаційний та заповідний фонди;

У відповідності з програмою конференції та наданими матеріалами було заслухано 23 доповіді, проведено виробничу екскурсію на об’єкти водогосподарського комплексу м.м. Слов’янська, Св’ятогорська, Артемівська, та дискусійно-семінарський розгляд можливих шляхів зниження негативного впливу підтоплення земель (Слов’янська, Куп’янська, Алчевська, Одеська, Херсонська, Дніпропетровська та ін. промислово-міські агломерації, берегові зони Причорномор’я, розвинуті гірничовидобувні райони та ін.)

Як результат обговорення доповідей та дискусії учасники конференції відмічають:

Підтоплення е процесом, який ініціює виникнення та активізацію більшості небезпечних екзогенних геологічних процесів (ЕГП), в тому числі зсувів, карсту, просідання лесових ґрунтів, деградацію міцносних параметрів ґрунтів різного літолого-мінералогічного складу.
Підтоплення в останні роки стало не тільки чинником виникнення природно-техногенних надзвичайних ситуацій, а й соціального напруження в ряді регіонів, міст та селищ (погіршення умов життєдіяльності, вивід з експлуатації підприємств, руйнування промислових та житлових будов - м. Алчевск, Купянск та ін).
Беручи до уваги реалізацію положень адміністративно-політичної реформи учасники конференції звертають увагу обласних та районних державних адміністрацій, що недопущення збільшення підтоплення земель і зменшення його негативного впливу на умови життєдіяльності населення в першу чергу залежить від своєчасного проведення випереджаючих захисних заходів та їх фінансово-господарського забезпечення. Позитивним досвідом в цьому відношенні є збереження і експлуатація системи захисних гідрогеологічних свердловин в м. Слов’янську Донецької області, яка є единою на даний час в Україні.
Учасники конференції відмічають позитивний досвід ДГЕ “Дніпрогеофізика” (роботи в Херсонській обл. та в Кривбасі) щодо використання гідрогеолого-геофізичного картування площ підтоплення в природно-техногенних умовах для підвищення рівня ефективності системи інженерно-гідрогеологічного захисту територій м. Слов’янська, Кривбасу, півдня України від підтоплення.
Учасники конференції звертають також увагу на необхідність проведення роз’яснювальної роботи серед населення щодо водно-екологічного впорядкування господарської діяльності, в першу чергу на підтоплюваних територіях.
Проблема підтоплення в Україні за своїми масштабами та динамікою розвитку стає великомасштабним просторово-часовим фактором ускладнення умов життєдіяльності та погіршення економічних показників суцільних регіонів і тому набуває ознак національної загрози.
За різними оцінками фахівців НАН України (акад.Шестопалов В.М., проф.Огняник М.С., проф.Ситников А.Б., проф.Рудько Г.І., проф.Демчишин М.Г.), УААН (проф.Яцик А.В., акад.Коваленко П.І., акад. Ромащенко М. І., д.т.н. Ковальчук П.І.), ІПНБ при РНБОУ (д.т.н. Яковлєв Є.О., д.т.н. Волошкіна О.С.), Мінприроди (проф.Лущик А.В., к.г.н. Романюк О.С., к.г.-м.н. Шутов Ю.І., к.г.-м.н. Люта Н.Г., к.г.-м.н. Тюреміна В.Г., Кухар В.В., Блинов П.В., Пишна Н.Г., Климчук Л.М., Марченко А.М., Непапишев О.О., та ін.), Інститут “УкрНДІНТВ (к.т.н. Соколов В.А., к.г.-м.н. Стрижельчик Г.Г., к.г.-м.н. Абрамов І.Б.), Проблемний інститут гідротехнічних систем і споруд АБУ (к.т.н. Бабіченко В.Я.), НДІБК Мінбуду (проф.Калюх Ю.І., проф.Черний Г.І), Київський інженерно-вишукувальний інститут (Нестеренко Г.Ф., Шехтман Л.М.), Мінприроди (к.е.н. Закорчевна Н.Б., к.х.н. Романенко Г.М., Абрамчук В.Г. та ін.), Держводгосп (Бабич М.Я. та ін.), МНС (Сонкіна Г.Л., Кравченко Ю. Ю.), вплив підтоплення охоплює до 30% населення України, 60% промислово-міських агломерацій, практично усі розвинуті гірничо-видобувні райони та проммайданчики діючих АЕС.
Негативний вплив регіонального підтоплення земель обумовлений техногенними порушеннями природних механізмів водообміну практично усіх річкових басейнів і гідрогеологічних структур (акад.Шестопалов В.М., д.т.н. Яковлєв Є.О.) внаслідок масштабного зарегулювання рік (до 28,5 тис.водосховищ і ставків з підпором рівнів від 3-4 до 8-10 м).
Успадковане водогосподарським комплексом України регіональне підтоплення земель 1980-1990-х років у ХХI сторіччі внаслідок взаємодії з глобальними змінами клімату (підвищення водності) та подальшим зростанням водно-екологічних навантажень стає фактором стійкого забруднення поверхневих і ґрунтових вод, зниження міцності лесово-суглинистих покривних порід (70% площі держави) та сейсмічної стійкості житлових та промислових споруд (Кримський, Карпатський, Причорноморський регіони), погіршення якості сільгосппродуктів, збіднення біорізноманіття та зростання агресивності ґрунтів та ґрунтових вод, до будівельних конструкцій, прискореної міграції хімічних та мікробактеріальних забруднень водозаборів.
Тому вирішення проблеми регіонального підтоплення земель є можливим тільки на базі сумісних зусиль як фахівців так і керівників органів виконавчої влади усіх рівнів.

З метою реалізації основних результатів теоретичних, методичних та практичних розробок щодо вирішення сучасних проблем регіонального підтоплення земель конференція рекомендує:

1. Прийняти за основу підготовлений Оргкомітетом проект “Рішення 4-ої науково-практичної конференції “Підтоплення-2006”, внести до нього запропоновані у виступах та під час дискусії доповнення та уточнення та надіслати як рішення конференції учасникам, вищим та регіональним органам виконавчої влади, керівникам зацікавлених установ та підприємств.

2. Направити керівництву Кабінету міністрів, Ради національної безпеки і оборони України, відповідних Комітетів Верховної Ради України, Міністерства природних ресурсів, Міністерства архітектури, будівництва та комунального господарства та Міністерства надзвичайних ситуацій разом з рішенням конференції “Звернення” з відображенням нагальних проблем запобігання та боротьби з регіональним підтопленням земель в промислово-міських агломераціях, гірничовидобувних регіонах, зонах підпору водосховищ та впливу зрошувальних систем.

3. Обласним державним адміністраціям разом з обласними структурами Мінприроди, МНС, МОЗ, на територіях яких в межах ділянок підтоплення розташовані потенційно небезпечні об’єкти:

  • 3.1. оцінити достатність системи моніторингу, щодо оцінки площ підтоплення та пов’язаного з ними ризику надзвичайних ситуацій та погіршення безпеки життєдіяльності;
  • 3.2. розглянути питання щодо створення служб інженерно-гідрогеологічного захисту в межах міст та селищ з небезпечним впливом підтоплення на зниження несучої здатності геологічного середовища (мм. Куп’янськ, Стаханов, Горлівка, Дніпропетровськ та ін.).

4. Регіональним підрозділам Мінприроди, МНС разом з Мінпаливенерго, Мінвуглепрому, Мінпромполітики та інститутами Національної академії наук та РНБО України при подальшому закритті гірничих підприємств в процесі реструктуризації розвинутих гірничо-видобувних районів виконати аналіз наслідків перших етапів закриття шахт і кар’єрів, в тому числі методом “мокрої” консервації, а також передбачити розробку математичних моделей з оцінки змін режиму рівнів та хімічного складу підземних вод та факторів активізації небезпечних екзогенних геологічних процесів (зсувів, карсту, просідань та ін.).

5. Мінприроди, Мінбуду та Держводгоспу разом з Мінпромполітики, Держкомзем та НАН України, розробити нові ставки відрахувань за спеціальне використування та податків на землю в межах ділянок підтоплення з метою збільшення надходжень у місцеві бюджети, враховуючи подорожчання експлуатації та будівництва промислових та житлових об’єктів, інженерних систем життєзабезпечення та ін.

На підтоплених землях також створити міжвідомчу базу даних, в тому числі в межах зрошувальних систем, зон впливу підпору водосховищ.

6. Мінприроди разом з НАН України, МНС та НКАУ виконати оцінку достатності існуючої системи моніторингу режиму поверхневих і підземних вод та розробити заходи щодо його розширення з урахуванням використання технологій ДЗЗ, наземних гідрогеофізичних робіт, геофільтраційних моделей, а також звернути увагу на удосконалення механізму ліцензування діяльності що пов’язана з забезпеченням якісного виконання дослідно-вишукувальних робіт та будівництва захисних споруд на ділянках підтоплення.

7. Рекомендувати використання страхових фінансових механізмів щодо зниження ризиків негативних змін геологічного середовища та розвитку небезпечних екзогенних геологічних процесів, враховуючи активізацію підтоплення в історико-культурних центрах міст і можливість руйнування історичних пам’яток та комплексів і приймаючи до уваги позитивний досвід Національного заповідника “Софія Київська”.

8. Враховуючи регіональний розвиток техногенних водоносних горизонтів і зон підвищеної водопроникності в гірничо-видобувних районах Донбасу, Кривбасу і ін. Мінвуглепрому, Мінпаливенерго та Мінпромполітики розглянуті питання використання частини шахт, що закриваються, у якості територіальних та місцевих дрен.

9. Підтримати рекомендації науково-технічної наради Мінприроди від 10 лютого 2005 року та звернення Херсонської обласної державної адміністрації до Президента України, Кабінету Міністрів та РНБО України щодо надання території Херсонської області та прилеглих районів Миколаївської, Дніпропетровської та Запорізької областей статусу зони надзвичайної екологічної ситуації, враховуючи довготривалий міжобласний характер підтоплення земель та його зростаючий вплив на погіршення економічних, соціальних та еколого-гігієнічних умов життєдіяльності населення.

10. Вважати доцільним:

  • 10.1. Створення при Кабінеті Міністрів України Міжвідомчого координаційного Центру з проблем підтоплення земель, враховуючи стійкий характер розвитку процесу регіонального підтоплення земель і зростання загрози зниження внаслідок його впливу соціально-економічного та екологічного потенціалу головних життєзабезпечуючих ресурсів: водних, земельних, мінерально-сировинних.
  • 10.2. Організаційному комітету 4-ої науково-практичної конференції “Підтоплення-2006” підготувати листи до відповідних Комітетів Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Мінфіну та Мінекономіки з проханням стосовно введення в Бюджетний кодекс позиції щодо окремого фінансування заходів з ліквідації наслідків та запобігання регіонального підтоплення земель, враховуючи його розвиток на рівні загроз національній безпеці держави (вплив на безпеку життєдіяльності 30% населення, розвиток в 60% міст та селищ, зростання трансрегіонального та транскордонного впливу на погіршення безпеки життєдіяльності і ін.).
  • 10.3. Звернути увагу НАК “Нафтогаз України”, Мінтрансу, МНС, Мінприроди та інших зацікавлених міністерств та відомств на зростання негативного впливу регіонального підтоплення земель на ускладнення умов експлуатації магістральних нафтогазопроводів, залізниць, великих гідротехнічних комплексів, підземних споруд у містах та селищах (метро, паркінги та ін.).
  • 10.4. Звернути увагу Держкомзему та інших міністерств і відомств на необхідність законодавчого забезпечення виділення земельних ділянок для облаштування спостережних пунктів моніторингу підземних вод, екзогенних геологічних процесів та доступу до них фахівців міністерств та відомств, що здійснюють моніторинг.
  • 10.5. Просити керівництво Мінбуду України продовжити внесення в нормативні документи в будівництві доповнень і змін, які передбачають використання наземних геофізичних методів для інженерно-геодинамічного районування території забудови (виділення активних геодинамічних зон, ділянок геомеханічного послаблення породного масиву і ін.).

11. Провести у 2007 р. у м. Львові міжнародну науково-практичну конференцію з досвіду інженерно-екологічного захисту підтоплених земель в зонах впливу закриття шахт та кар’єрів, зрошувальних систем, водосховищ, міст та селищ та ін. (Словаччина, Чехія, Польща, Румунія, Молдова та ін.), удосконалення еколого-економічних механізмів господарської діяльності в межах ділянок підтоплення, шляхів зміни їх господарського використання, збереження біорізноманіття та ін.

12. Прийняті конференцією рекомендації і пропозиції довести до широкого загалу громадськості, опублікувати їх у засобах масової інформації.

13. Інформацію про результати роботи Четвертої науково-практичної конференції “Підтоплення-2006” надрукувати в науково-технічному журналі “Екологія довкілля та безпека життєдіяльності” та розмістити на сайті центру „Екологія Наука Техніка” www.eko.org.ua.

Рішення одностайно прийнято учасниками конференції
на підсумковому засіданні 18 травня 2006 року
м. Слов’янськ, Донецька область

ЗМІСТ ЗБІРКИ МАТЕРІАЛІВ КОНФЕРЕНЦІЇ

Яковлєв Є. О. Про необхідність зниження екологічних та соціально-економічних загроз регіонального підтоплення земель в Україні        
Сонкіна Г. Л., Колєсніченко Ю. Ю. Актуальні проблеми підтоплення та повеней в Україні         
Антоненко В. Є. Проблемні питання підтоплення земель в Харківській, Донецькій та Луганській областях        
Гаркавенко В.В. Проблемы подтопления г. Славянска     
Моренко Ю. И., Попков А. И., Поповская Л. Г. Развитие процессов подтопления и карстования в пределах территории г. Славянск Донецкой области    
Петенко Г. А., Карачевцев А. С.,Савченко О. В., Молоканов В. И. Решение проблемы подтопления города Славянска      
Лущик А. В., Романюк О. С., Лущик О. А., Кіріакіді В. Є., Рогаченко Д. В., Парак Т. Ю. Особливості регіональних змін гідрогеологічних умов в гірничопромислових районах України та їх вплив на безпеку життєдіяльності           
Різник Т. О., Захарій Н. В. Аналіз регіональних змін гідрогеологічної обстановки у Донбасі за природними і техногенними чинниками       
Яковлев Е.А.,Соболев Е. Г.,Высотюк В. А.,Воевода Б. И. Геодинамические зоны (зоны "риска") массивов пород - пути подтопления естественно-техногенными водами       
Яковлев Е. А.,Сляднев В. А.,Юркова Н. А. Подтопление – ведущий фактор изменения состояния геологической среды при закрытии шахт      
Должиков П. Н., Рябичев В. Д. Особенности геомеханики породного массива при гидродинимической активизации           
Размєтаєв С. В., Чебанов О. Ю., Шпакевич А. В., Малинка О. Г., Перекута Г. О. Система моніторингу небезпечного підняття рівня грунтових вод в містах і селищах України      
Свистун В. К., Золотарева Л. И., Калиниченко О. А. К вопросу повышения эффективности изучения и мониторинга процессов подтопления в горнопромышленных регионах      
Вербицький С. Т., Вербицький Ю. Т., Сапужак І. Я., Стасюк А. Ф. Система збору інформації для моніторингу небезпечних геодинамічних процесів та природних явищ     
Рудаков Д. В. Прогнозная оценка гидрогеоэкологических последствий затопления угольных шахт
Задніпровська А.В., Чебанов О.Ю. Районування території м. Харкова за ступенем ризиків підтоплення           
Захарченко М. А., Ересько В. И., Андреев В. Г. Подтопление левобережья Днепропетровской области: оперативный контроль, реальный прогноз и оптимальное эколого - социальное решение проблемы                   
Непошивайленко Н. О. Оцінка проблеми підтоплення та розробка рекомендацій щодо зменшення негативного його впливу на екологічний стан м. Дніпродзержинська   
Кошляков О. Є., Голуб В. П. Аналіз процесу підтоплення території Подолу із застосуванням геоінформаційних технологій      
Василенко С. Л. Подтопление городских агломераций как фактор экологической безопасности централизованного водоснабжения          
Размєтаєв С. В., Чебанов О. Ю., Шпакевич А. В., Малинка О. Г. Розробка нових Державних будівельних норм «Інженерний захист від підтоплення грунтовими водами територій та споруд»       
Решетов И. К., Янчев В. К., Удалов И. В. Проблемы подтопления и пути их решения в регионах левобережной Украины         
Проекти нових державних будівельних норм (для обговорення):
- Інженерний захист від підтоплення ґрунтовими водами територій та споруд
- Інструкція з проведення моніторингу підземної гідросфери та інженерно-вишукувальних робіт у зв'язку із підтопленням територій міст та селищ України        

 

Дизайн сайта - besedaevgeniy.com