П'ята науково-практична конференція "Підтоплення - 2007. Нагальні проблеми запобігання та боротьби з регіональним підтопленням земель"

11 - 15 червня 2007 р.
м. Бердянськ, Запорізька обл.

Організатори конференцій

Національна академія наук України, Академія гірничих наук України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Державна геологічна служба Мінприроди України, Державна комісія України по запасах корисних копалин, Міністерство промислової політики України, Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Державний комітет водного господарства України, Інститут проблем національної безпеки РНБОУ, Інститут геологічних наук НАНУ, Український державний геологорозвідувальний інститут, Інститут гідротехніки і меліорації УААН, Науково-просвітницький центр „Екологія Наука Техніка”

За участю:

Міністерства вугільної промисловості України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій, Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, ВАТ «Інститут ГІРХІМПРОМ».

Оргкомітет конференції науково-практичної конференції «Підтоплення–2007» відмічає активне сприяння успішному її проведенню та організації практичних екскурсійних виїздів на об’єкти і території Бердянського району з метою ознайомлення з конкретними прикладами регіональних змін гідрогеологічної ситуації за природними та техногенними факторами Бердянської районної держадміністрації, Виконкому Бердянської міської ради, Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Запорізькій області, Запорізького обласного управління меліорації і водного господарства, Запорізького обласного управління земельних ресурсів.

В роботі Міжнародної конференції «Екологічна безпека техногенно перевантажених регіонів та раціональне використання надр» взяли участь понад 70 фахівців, і в роботі науково-практичної конференції «Підтоплення–2007. Нагальні проблеми запобігання та боротьби з регіональним підтопленням земель» - 45 спеціалістів. Це представники промислових, гірничих підприємств, енергопідприємств, підприємств нафтогазового комплексу, вчені, спеціалісти академічних, проектних, НДІ, вузів, керівники та провідні спеціалісти держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, управлінь та інспекцій охорони навколишнього природного середовища, управлінь з питань надзвичайних ситуацій, активісти громадських природоохоронних організацій України та зарубіжних країн.

В ході роботи Конференцій були розглянуті наступні основні питання:

За темою «Екологічна безпека техногенно перевантажених регіонів та раціональне використання надр»:

  • аналіз та прогноз соціально-економічного і екологічного стану техногенно перевантажених промислових та гірничовидобувних регіонів, міст та промислово-міських агломерацій;
  • медико-екологічні проблеми;
  • аналіз та шляхи вирішення проблем реструктуризації та ліквідації гірничих об’єктів, комплексів;
  • методи оцінки впливу геологічних процесів на стійкість територій, об’єктів, інженерних мереж, умов їх експлуатації;
  • методологія розрахунку та страхування екологічного ризику в межах міст, ПМА, промислових та гірничо-промислових комплексів;
  • удосконалення механізму державного регулювання природокористування;
  • економіко-правові аспекти вдосконалення законодавчої, нормативно-правової бази (розробка законів про статус територій з невідтворюваними змінами НПС та підвищеним ризиком життєдіяльності, про закриття та ліквідацію гірничовидобувних підприємств, реабілітації порушених територій та інш.);
  • практичні рішення, технології, методи та засоби контролю, стабілізації та відтворення навколишнього середовища в умовах збільшення ризику виникнення надзвичайних ситуацїй, зумовлених господарською діяльністю;
  • схеми екологічного, економічного та соціального керування регіонами. Прогноз та попередження аварійних та надзвичайних ситуацій;
  • інвестиційні проекти по стабілізації та відновленню навколишнього середовища при проведенні проектованої діяльності (будівництві, реконструкції, ліквідації об’єктів і т.інш.);
  • транскордонні проблеми техногенно перевантажених регіонів та напрями їх вирішення. Міжнародна співпраця;
  • інформаційне забезпечення;
  • екологічне виховання та освіта.

За темою «Підтоплення–2007. Нагальні проблеми запобігання та боротьби з регіональним підтопленням земель»:

  • аналіз регіональних змін гідрогеологічної ситуації за природними та техногенними факторами, вплив господарчої діяльності, оцінка ризиків виникнення надзвичайних ситуацій;
  • соціальні, економічні та екологічні наслідки розвитку процесу підтоплення;
  • досвід інженерно-екологічного захисту підтоплених земель в зонах впливу закриття шахт та кар’єрів, зрошувальних систем, водосховищ, міст та селищ;
  • шляхи реалізації відповідних фінансових та нормативно-правових механізмів щодо планування та забудови територій;
  • шляхи удосконалення експлуатації житлового комплексу міст та селищ в зонах впливу підтоплення;
  • методи та засоби, інженерні рішення, конструкції та технології попередження та захисту від підтоплення
  • необхідність удосконалення державного законодавства та відомчих нормативних документів у зв’язку із проблемою підтоплення;
  • визнання проблеми підтоплення загальнодержавною екологічною проблемою та аналіз шляхів підвищення ефективності реалізації Державної програми запобігання і боротьби з підтопленням земель в Україні;

Під час роботи конференцій було заслухано 68 доповідей та повідомлень.

За першою тематикою («Екологічна безпека техногенно перевантажених регіонів та раціональне використання надр») – 46; за другою («Підтоплення-2007») – 22.

У профільних доповідях, повідомленнях та дискусіях практично усіма доповідачами відмічено збільшення кількості надзвичайних ситуацій (НС) та регіонального підтоплення, зростання площі їх екологічного та соціально-економічного впливу та підвищення комплексності порушень стану навколишнього природного середовища (НПС) техногенно перевантажених регіонів України.

Процеси порушення еколого-формуючих систем техногенно перевантажених регіонів (ТПР) (гірничо-видобувні регіони Донбасу, Кривбасу, Прикарпаття та ін., великі промислово-міські агломерації, великі зрошувальні та гідротехнічні системи та ін.) негативно впливають на безпеку життєдіяльності населення, потенціал подальшого сталого (збалансованого) розвитку та ефективність використання головних життєзабезпечуючих ресурсів.

Підтоплення е процесом, який ініціює виникнення та активізацію більшості небезпечних екзогенних геологічних процесів (ЕГП), в тому числі зсувів, карсту, просідання лесових ґрунтів, деградацію міцносних параметрів ґрунтів різного літолого-мінералогічного складу.

Підтоплення в останні роки стало не тільки чинником виникнення природно-техногенних надзвичайних ситуацій, а й соціального напруження в ряді регіонів, міст та селищ (погіршення умов життєдіяльності, вивід з експлуатації підприємств, руйнування промислових та житлових будов - м. Алчевск, Купянск та ін). Проблема підтоплення в Україні за своїми масштабами та динамікою розвитку стає великомасштабним просторово-часовим фактором ускладнення умов життєдіяльності та погіршення економічних показників суцільних регіонів і тому набуває ознак національної загрози.

Учасники конференції звертають також увагу на необхідність проведення роз’яснювальної роботи серед населення щодо водно-екологічного впорядкування господарської діяльності, в першу чергу на підтоплюваних територіях.

Після обговорення учасники обох конференцій відмітили:

  • актуальність проблеми щодо раціонального використання та ефективної охорони головних життєзабезпечуючих ресурсів: земельних, водних, мінерально - сировинних, біотичних;
  • прогресуюче погіршення екологічного стану навколишнього природного середовища;
  • зниження екологічної стійкості навколишнього природного середовища до додаткових природних (глобальне потепління клімату, зміна режиму опадів та ін.) та техногенних навантажень у більшості регіонів України;
  • зростання ризику надзвичайних ситуацій та кількості природних і техногенних чинників погіршення безпеки життєдіяльності;
  • недостатній рівень вивчення та моніторингу природних, природно-техногенних і техногенних змін навколишнього природного середовища щодо зниження ризиків надзвичайних ситуацій.

Враховуючи вищенаведене, учасники конференцій «Екологічна безпека техногенно перевантажених регіонів та раціональне використання надр» та «Підтоплення–2007. Нагальні проблеми запобігання та боротьби з регіональним підтопленням земель»

РЕКОМЕНДУЮТЬ:

  1. Просити керівництво Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України виконати розробку окремої методики оцінки збитків пристосованої до потреб ліквідації нерентабельних гірничо-видобувних підприємств, для чого уявляється доцільним звернення з даною пропозицією до Мінприроди, мінвуглепрому, Мінпаливенерго та Мінпромполітики.
  2. З метою зменшення техногенного перевантаження регіонів та раціонального використання території, пропонується:
    - внести зміни до Закону України “Про природно-заповідний фонд” (ст. 4), яка заперечує можливість перебування територій та об’єктів ПЗФ у різних формах власності і суперечить Земельному Кодексу України (ст. 45);
    - впровадити наступний механізм фінансування природних заповідників, НПП, біосферних заповідників, ботанічних садів державою:
    заповідних зон - на рівні не нижче 90%;
    ботанічних садів, дендрологічних та зоологічних парків (їх адм.-госп. зони) – не нижче 40-50% (буферні зони, рекреаційні зони, зони комплексних антропогенних змін ландшафтів повинні фінансуватися за власні кошти).
  • Звернути увагу Держводгоспу та Мінприроди на доцільність розгляду питання щодо внесення змін до “Водного Кодексу України” щодо підвищення ефективності захисту прирічкових територій (схили, що уражені абразією, зсувами та ін. небезпечними процесами, або знаходяться під впливом значних техногенних навантажень).
  • Мінприроди, разом з Відділенням наук про Землю НАН України, Міністерством регіонального розвитку та будівництва, розглянути питання щодо розробки Державної програми з інженерно-екологічного картування території України у масштабі 1:200 000 з деталізацією по ТПР у масштабі 1:50 000÷1:25 000, враховуючи зниження інженерно-геологічної стійкості верхньої зони ГС та зростання ризику НС.
  • Звернути увагу обласних державних адміністрацій, відповідних міністерств на зростання ризику катастрофічних НС у ТПР солевидобувних підприємств Карпатського регіону (Калушський, Солотвинський, Стебніківський солерудники), розвинутих гірничо-видобувних районах Донбасу, Кривбасу, Львівсько-Волинського басейну внаслідок недосконалої технології зняття шахт та кар’єрів з експлуатації переважно шляхом повного або часткового затоплення.
  • Звернути увагу керівництва Мінприроди на:
    - доцільність проведення разом з НАН України та зацікавленими міністерствами науково-дослідних робіт з розробки гранично-припустимих екологічних навантажень (ГПЕН) та екологічних змін (ГПЕЗ) для ТПР України, в першу чергу для територій з ризиком транскордонних впливів НС;
    - необхідність прискореного розвитку і впровадження експресних технологій оцінки стану НС ТПР, в тому числі лазерних, аерокосмічних, газогеохімічних, електромагнітних, біотестерних та ін.);
    - необхідність проведення разом з МОЗ та МНС регіонального медико-геологічного обстеження території України, в першу чергу ТПР, де має місце комплексна дія природних і техногенних чинників погіршення екостану НПС (синергізм, зміна біогеохімічного балансу людини і біотичних об’єктів, порушення геохімічних параметрів ГЖЗР).
  • Просити керівництво Мінпромполітики, Мінвуглепрому, Мінпаливенерго та інших зацікавлених міністерств та відомств виконати комплекс наукових досліджень з оцінки можливого впливу чинників глобалізації на процес використання ГЖЗР в ТПР та ризику перетворення їх у депресійні території.
  • Відмітити позитивний досвід наукових підрозділів МОН (Дніпропетровський національний університет та ін.) щодо виконання досліджень з оцінки змін та втрат елементів рельєфу населених пунктів, річкової мережі та інших географічних об’єктів, які надають можливість виділення успадкованих зон порушення рівноваги верхньої зони літосфери.
  • Просити профільні Комітети ВР України розробити доповнення до Земельного кодексу, Водного Кодексу та Кодексу України про надра, враховуючи регіональний вплив закриття чисельних шахт та кар’єрів на виникнення техногенно перевантажених регіонів і зростання ризику катастрофічних НС, а також погіршення стану ГЖЗР.
  • Вважати пріоритетним заходом по попередженню та ліквідації наслідків підтоплення організацію та функціонування моніторингу з метою ефективного використання коштів на заходи попередження та ліквідації наслідків підтоплення.
  • Керівництву комунальних служб міст та селищ з метою попередження підтоплення населених пунктів впровадити комплекс заходів по підвищенню ефективності водопровідно-каналізаційних та теплоенергетичних мереж, а також впорядкувати систему водопропускних споруд, в першу чергу промислово-міських агломерацій Азово-Чорноморського регіону (Бердянськ, Херсон, Одеса та ін.).
  • Вважати за доцільне проведення конференцій з проблем техногенно перевантажених регіонів кожні 2 роки. Вирішення організаційних питань, пов’язаних з підготовкою та проведенням конференції, доручити Науково-просвітницькому центру „Екологія Наука Техніка”.
  • Рішення конференціїй надіслати учасникам конференцій, відповідним Комітетам Верховної Ради України, Секретаріату Президента України, вищим та регіональним органам виконавчої влади, керівникам зацікавлених установ та підприємств.
  • Прийняті на конференції рекомендації і пропозиції довести до широкого загалу громадськості, опублікувати їх в науково-технічному журналі «Екологія довкілля та безпека життєдіяльності», розмістити на сайтах Мінприроди, Держводгоспу України, НПЦ «Екологія Наука Техніка» та інших засобах масової інформації.

Рішення одностайно прийнято учасниками конференції
 «Екологічна безпека техногенно перевантажених регіонів
та раціональне використання надр»
на підсумковому засіданні 7 червня 2007р., м. Коктебель, АР Крим

та учасниками 5-ої науково-практичної конференції
«Підтоплення–2007. Нагальні проблеми запобігання
 та боротьби з регіональним підтопленням земель»
на підсумковому засіданні 14 червня 2007 р., м. Бердянськ, Запорізька обл.

ЗМІСТ ЗБІРНИКА МАТЕРІАЛІВ КОНФЕРЕНЦІЇ

Яковлєв Є. О. Про необхідність зниження екологічних та соціально-економічних загроз регіонального підтоплення земель в Україні
Лущик А. В., Парак Т. Ю., Яковлєв Є. О. Основні положення методики вивчення розвитку підтоплення   
Бабміндра Д. І., Єлефтеріаді Т. І., Слінчук В. О. Соціально-економічні та екологічні наслідки земельної реформи в Запорізькому регіоні
Климчук Л. М., Різник Т. О., Лисенко В. В. Аналіз проблеми регіонального підтоплення земель у вугледобувних районах Донбасу
Сухіна О. М. Науково-методичні аспекти вирішення проблеми підтоплення територій у вуглевидобувних регіонах України
Соболев Е. Г., Высотюк В. А., Должиков П. Н. Единый геодинамический механизм процессов подтопления и оползней грунтов (пород) массивов
Цимбал В. А. Екологічні проблеми надзвичайних ситуацій, пов’язаних з підтопленням в зоні впливу Каховського водосховища та шляхи їх вирішення
Василенко С. Л. Подтопление городских агломераций как фактор экологической опасности для централизованного водоснабжения
Ємельянов В. О., Прохорова Л. А. Підтоплення як фактор обмеження ресурсної функції урбанізованої геоекосистеми (на прикладі м. Мелітополь і прилеглих територій Запорізької області)
Тюреміна В. Г., Черкасов В. О., Моностирна Т. А. Умови формування процесу підтоплення Миколаївської та Херсонської областей
Гуманков И. С., Склярова И. Н. Эколого-геологический мониторинг Промзоны г. Энергодар. Геофизические методы исследований
Гайдин А. М., Дяків В. О, Коваль П. М. Прогноз підтоплення земель в зоні впливу вугільних шахт в Червоноградському гірничо-промисловому районі
Куліш В. В., Могилко А. М., Вовк В. Т., Шевчук Н. А. Еколого-гідрогеологічні наслідки роботи і закриття шахт Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну
Бровко Г. І., Залеський І. І. Дослідження основних чинників розвитку підтоплення території Волинського Полісся
Дорохова Л. Н., Жук Н. А., Кожан Е. А., Рыбин В. Ф. Стратегия управления рисками объектов особого уровня надежности или особой культурной ценности
Дорохова Л. Н., Кожан Е. А., Куковальская Н. М., Титарь В. П. Особенности мониторинга технического состояния объектов с особыми требованиями к эксплутационной надежности
Свистун В. К., Пахомов В. М., Рубан С. А., Андрєєв А. С. Методичні рекомендації впровадження комплексної системи моніторингу інженерно-геологічного стану середовища на регіональному рівні (на прикладі процесу підтоплення)
Яковлев Е. А., Сляднев В. А., Юркова Н. А. Развитие системы эколого-гидрогеологической безопасности и направления совершенствования мониторинга геологической среды в Донбассе
Свистун В. К., Золотарева Л. И., Калиниченко О. А. О результатах применения геофизических методов исследований в геодинамических зонах при изучении причин и источников подтопления городских территорий Кривбасса
Курлюк П. А. Новые методы прогнозирования процессов подтопления и затопления земель с использованием компьютерной модели на примере Краснознаменского массива Херсонской области
Коваленко О. Ю. Території природного відновлення у складі екомережі Миколаївської області

 

Дизайн сайта - besedaevgeniy.com