5-а міжнародна науково-практична конференція "Вплив руйнівних повеней, паводків, небезпечних геологічних процесів на функціонування інженерних мереж та безпеку життєдіяльності"

23 - 27 лютого 2009 р.
м. Яремче, Івано-Франківська обл.

РІШЕННЯ КОНФЕРЕНЦІЇ

Організатори конференції:

Національна академія наук України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Державний комітет України по водному господарству, Інcтитут проблем національної безпеки РНБО України, Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут МНС та НАН України, Інститут гідротехніки і меліорації УААН, ВАТ «Укрводпроект», ВАТ «Укргідропроект», Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу МОН України, Івано-Франківські обласна державна адміністрація та обласна рада, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області, Науково-просвітницький центр «Екологія Наука Техніка», Всеукраїнський благодійний фонд «Геоеко-ХХІ ст.», за участю Мінрегіонбуду, Мінжитлокомунгоспу, Мінтрансу, Мінагрополітики, Держлісгоспу, Держкомзему України.

Мета конференції:

  • Оцінка змін екологічного стану навколишнього середовища в результаті глобальних змін клімату, зростаючих техногенних навантажень та впливу руйнівних повеней, паводків, небезпечних геологічних процесів (НГП);
  • підвищення ефективності заходів по забезпеченню безаварійного функціонування та еколого-технологічної стійкості головних життєзабезпечуючих техногенних систем, впровадження методів прогнозування та попередження аварійних ситуацій, попередження надзвичайних ситуацій (НС) трансграничного рівня впливу;
  • удосконалення координації діяльності центральних органів виконавчої влади, держадміністрацій та органів місцевого самоврядування, організацій, підприємств, наукових установ щодо науково обґрунтованих підходів до вирішення проблем попередження руйнівних наслідків від можливих повеней, паводків та НГП;
  • активізація співпраці державних та місцевих органів виконавчої влади з міжнародними установами ООН, МВФ, ЄС та ін.

Тематика конференції:

  1. 1. Причини виникнення надзвичайних ситуацій. Екологічні, економічні та соціальні наслідки дії руйнівних повеней, паводків та НГП на функціонування інженерних комунікацій, магістральних трубопроводів, залізничних, автомобільних шляхів, берегової зони, мережі електропередач і інш..
  2. 2. Вплив глобальних змін клімату на виникнення нових екологічних та техногенних загроз, ризик НС.
  3. 3. Сучасні технології, методики та заходи інженерного захисту потенційно небезпечних територій, об’єктів, комунікаційних мереж.
  4. 4. Впровадження заходів по запобіганню наслідків руйнівних повеней та паводків.

В роботі конференції взяли участь понад 60 вчених та фахівців, в тому числі представники Національної академії наук України (Інститут геологічних наук, Інститут географії, Інститут гідромеханіки, Інститут екології Карпат), Інститут гідротехніки і меліорації УААН, Ради національної безпеки і оборони України, МНС України та ГУ МНС України в Івано-Франківській, Дніпропетровській, Сумській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Миколаївській областях, Державної геологічної служби, Мінприроди України, Держводгоспу (Дніпропетровський, Закарпатський, Івано-Франківський Облводгоспи), Держлісгоспу та Держкомзему України, районних управлінь МНС, Держлісгоспу в Івано-Франківській обл., Карпатського національного парку, ДТГО «Львівська залізниця», ДНДІ «Укрводгео», Інституту «УкрНДІводоканалпроект», ВАТ «Укргідропроект», науково-виробничих фірм – Компанія «ПУЛЬСАР і Ко», НВП «ОЗОН-С», «СТОУН-Україна», ПП «ІНТЕХ-ПРО», ПП «Галдорпрогрес», науковці вузів: Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне), Київського національного університету, Національного аграрного університету, Вінницького національного технічного університету, Полтавського національного технічного університету, НУ «Львівська політехніка», Інституту управління природними ресурсами, ПВНЗ «Галицька академія» та інших наукових і виробничих установ.

Оргкомітет конференції особливо відмічає активне сприяння успішному її проведенню Представництва Програми розвитку ООН в Україні і, особисто, радника з питань попередження та усунення наслідків катастроф Джейн Моселлін з цільовими доповідями та пропозиціями з розвитку подальшого співробітництва з проблем запобігання негативному впливу глобальних змін клімату на погіршення безпеки життєдіяльності та формування трансграничних екологічних загроз.

Відповідно до програми конференції та наданих матеріалів було заслухано 30 доповідей та продемонстровано 32 стендові доповіді про стан вивчення, прогнозування, запобігання негативному впливу сучасного розвитку руйнівних паводків та повеней та небезпечних геологічних процесів (НГП), а також аналіз їх впливу на функціонування інженерних мереж та зміни інженерно-геологічних, геофізичних та еколого-геологічних умов довкілля, житлових і промислових об’єктів в промислово-міських агломераціях, гірничодобувних регіонах, на проммайданчиках складних об’єктів (АЕС, ТЕС, хімічних підприємств та ін.).

Принципово новими факторами розвитку руйнівних паводків, повеней та НГП в умовах техногенних порушень водного балансу порід верхньої зони літосфери стають локальні неоднорідності, пов’язані з тектонічними структурами, проявами сучасних геологічних рухів Землі, успадкованих мікроформ рельєфу (поди, западини та ін.).

Ще одним із принципово нових напрямків негативного впливу руйнівних паводків, повеней та пов’язаних з цим НГП може бути зниження сейсмічної стійкості берегових та гірських схилів, площ підтоплення та затоплення, в тому числі в межах проммайданчиків АЕС, місць захоронення радіоактивних та токсичних відходів.

Враховуючи регіональний масштаб природно-техногенних змін гідрологічного режиму річок та збільшення руйнівних паводків та повеней з одночасною регіональною активізацією НГП і пов’язане з цим зростання ризику надзвичайних ситуацій, в першу чергу в гірничо-схилових районах Карпат і Криму та в промислово-міських агломераціях, учасники конференції відмічають життєву необхідність державної підтримки та розвитку наукового, технічного, методичного, лабораторного та нормативно-правового і пошукового забезпечення інженерно-геологічних та інженерно-пошукових досліджень в умовах зниження еколого-захисного потенціалу гідрографічної мережі та геологічного середовища до підвищення опадів, зростання впливу континентальності клімату на опустелювання земель півдня України та ін.. Необхідно врахувати, що в умовах глобальних змін клімату та нових загроз безпеці життєдіяльності зростає важливість заходів по попередженню прояву ризиків та зменшенню втрат на основі удосконалення моніторингу та розвитку системи раннього сповіщення.

Головними факторами цього процесу є наступні:

  • зростання техногенних змін гідрологічних параметрів ландшафтів, верхніх шарів літосфери в межах зон впливу численних гідротехнічних споруд (до 28,5 тис. водосховищ і ставків), гірничодобувних регіонів, територій промислово-міських агломерацій, зрошувальних масивів;
  • активізація небезпечних природних, природно-техногенних геологічних процесів (підтоплення, механічна та хімічна суфозія, пливуноутворення та ін);
  • зниження міцності (фізико-механічних та водно-фізичних показників) порід підґрунтя, житлових та промислових будівель, в т.ч. під впливом втрат води та тепла з інженерних мереж (до 45-50%), порушення рівноважного стану техногенно-геологічних систем «Техногенний об’єкт - геологічне середовище»;
  • зростання впливу глобальних змін клімату (збільшення опадів, висоти та кількості паводків і повеней, підвищення температури), обумовлених цим гідрометеорологічних, інженерно-геологічних та геофізичних (інженерно-сейсмогеологічних) чинників на активізацію взаємодії руйнівних паводків, повеней та НГП, збільшення ризиків та матеріальних втрат внаслідок просторово-часового розвитку надзвичайних ситуацій;
  • недостатній рівень використання методів гідрологічного та екзогеодинамічного моделювання, дистанційних технологій (природних імпульсів електромагнітного поля Землі, дистанційного зондування, сейсмоакустичних та ін.);
  • недосконалість механізмів впровадження басейнових схем водокористування та відсутність науково обґрунтованих норм гранично припустимих водно-екологічних змін стоку річок, зовнішньої водоподачі та ін.;
  • недостатня інформаційна повнота існуючої системи моніторингу гідрографічної мережі, змін інженерно-геологічного стану промислово-міських агломерацій, гірничодобувних регіонів, потенційно небезпечних об’єктів та рівня її координації з системою регіонального моніторингу НГП;
  • недостатнє використання існуючої методичної основи для довгострокових прогнозів повеней, паводків та активізації НГП на об’єктовому, територіальному та регіональному рівнях, в тому числі зон рекреаційної та промислово-житлової забудови, розробки родовищ корисних копалин, будівництва нафтогазопроводів та інших об’єктів, а також можливих трансграничних наслідків глобальних змін клімату.

З метою реалізації основних результатів теоретичних, методичних та практичних розробок щодо вироблення науково обґрунтованих підходів до вирішення проблем попередження руйнівних наслідків від можливих катастрофічних паводків та повеней та небезпечних геологічних процесів, а також враховуючи набутий досвід МНС України, його регіональних підрозділів та місцевих органів держадміністрацій та виконавчої влади з ліквідації наслідків руйнівного паводку у Карпатському регіоні в липні 2008 р.,
учасники П’ятої міжнародної науково-технічної практичної конференції вважають доцільним:

1. Просити Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи доручити:

  1. 1.1. Держводгоспу України, Міністерству житлово-комунального господарства України разом з Державною геологічною службою Мінприроди України, МНС України, інститутами Національної академії наук України та Ради національної безпеки і оборони України виконати розробку комплексу взаємоузгоджених документів з наукових, нормативно-правових, методичних та технологічних питань щодо запобігання на території України руйнівним наслідкам з урахуванням глобальних змін клімату та пов’язаних з ними небезпечних повеней та паводків, їх транскордонних загроз та активізації небезпечних геологічних процесів при прогнозі їх впливу на соціально-економічні та екологічні умови життєдіяльності.
    Звернути увагу на неприпустимість забудови, осушення, штучної зміни рельєфу заплавних луків р.р. Дунаю, Дністра, Дніпра.
  2. 1.2. Держводгоспу та Державній геологічній службі Мінприроди разом з МНС України розглянути інформативну повноту сучасної системи моніторингу поверхневих водних об’єктів та НГП, відповідність існуючої лабораторної та технологічної бази їх вивчення сучасним вимогам оцінки інженерно-геологічних умов для цілей проектування та будівництва захисних об'єктів, а такoж водно-екологічної та еколого-геологічної безпеки річкових басейнів.

2. Державній геологічній службі Мінприроди України разом з Держводгоспом та інститутами НАН України виконати:

  1. 2.1. Розробку критеріїв для обґрунтування умов виникнення та розвитку руйнівних повеней та НГП та узгодити їх з вимогами існуючих ДБН з метою забезпечення використання в процесі інженерно-пошукових робіт і будівництва захисних гідротехнічних споруд, та обґрунтування відповідних розділів ОВНС при будівництві інженерних об’єктів.
  2. 2.2. Регіональне картування у 2009– 2010 рр. (до наступного циклу можливих змін гідрометеоумов в 2012 – 2016 рр.) територій сучасного розвитку в річкових басейнах руйнівних паводків та повеней та небезпечних геологічних процесів в масштабі 1 : 200 000 з деталізацією в зонах впливу інтенсивної господарської діяльності (басейн р. Тиси, Дніпровський каскад, дельта Дунаю, Дністра, гірничодобувні регіони, прибережно-морські території та ін.) зі створенням відповідної картографічної бази на регіональному і державному рівнях.
  3. 2.3. Басейнові оцінки техногенних порушень гідрологічних параметрів річкових русел і заплав внаслідок будівництва захисних гідротехнічних споруд (дамб, регулюючих водосховищ та ін.), господарчої забудови, накопичень твердого стоку та видобутку пісчано-гравійного матеріалу.

3. Рекомендувати:

  1. 3.1. Науковим підрозділам НАН України разом з МНС, Мінрегіонбудом та Радою національної безпеки України виконати оцінку впливу глобальних змін клімату та пов’язаних з ними катастрофічних паводків і повеней на стан соціально-економічної, екологічної та національної безпеки, враховуючи зростання їх негативної дії на інженерно-геологічні умови великих промислово-міських агломерацій, гірничодобувних регіонів з підвищеною щільністю населення та потенційно небезпечних об’єктів і технологій, а також розглянути питання  удосконалення та реконструкції системи моніторингу річкових басейнів Карпатського регіону.
  2. 3.2. МНС України разом з Мінрегіонбудом, Мінприроди, НАН України та іншими зацікавленими установами забезпечити доповнення нормативно-методичної бази УІАСНС з урахуванням подальшого впливу глобальних змін клімату на зростання катастрофічності паводків та повеней та природно-техногенної активізації НГП.
  3. 3.3. Періодичне проведення нарад з оцінки ризику руйнівних паводків та повеней та активізації НГП на важливі та життєзабезпечуючі промислові об’єкти за участю місцевих адміністрацій, регіональних підрозділів МНС, Мінприроди, НАН України, Ради національної безпеки і оборони України, Мінрегіонбуду, Держводгоспу України та інших зацікавлених установ.
  4. 3.4. Керівництву МНС України, Інституту геологічних наук НАНУ разом з Науково-просвітницьким центром «Екологія Наука Техніка», Мінприроди, Держводгоспом та за участю представництва Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні розпочати підготовчу роботу для проведення міжнародної конференції з питань подальшого розвитку рівня вивчення природно-техногенних руйнівних паводків та повеней та небезпечних геологічних процесів з оцінкою їх транскордонного впливу на інженерно-геологічний стан промислово-міських агломерацій, гірничодобувних регіонів, залізниць, нафто- і газопроводів, потенційно небезпечних об’єктів та територій.
  5. 3.5. Прийняті конференцією рекомендації і пропозиції довести до широкого загалу громадськості, опублікувати їх у засобах масової інформації.
  6. 3.6. Науково-просвітницькому центру «Екологія Наука Техніка» надіслати Рішення конференції профільним Комітетам Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Раді національної безпеки і оборони України та державним адміністраціям АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя.
  7. 3.7. Інформацію про результати роботи 5-ої науково-практичної конференції «Вплив руйнівних повеней, паводків, небезпечних геологічних процесів на функціонування інженерних мереж та безпеку життєдіяльності» надрукувати в науково-технічному журналі «Екологія довкілля та безпека життєдіяльності» та розмістити на сайті центру «Екологія Наука Техніка» www.eko.org.ua і на сайтах МНС, Мінприроди, Деджводгоспу України та інших зацікавлених організацій.

 Рішення одностайно прийнято учасниками конференції
на підсумковому засіданні 26 лютого 2009 року
м. Яремче, Івано-Франківська область

ЗМІСТ ЗБІРНИКА "МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ"

Квашук В. П. ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ ДЕРЖАВИ ВІД РУЙНІВНИХ ПОВЕНЕЙ, ПАВОДКІВ ТА НЕБЕЗПЕЧНИХ ЯВИЩ ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ (наслідки та уроки катастрофічної повені 2008 року у Прикарпатському регіоні)

Яковлєв Є. О. ЕКОЛОГО-ГЕОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ РУЙНІВНИХ ПОВЕНЕЙ ТА ПАВОДКІВ В УКРАЇНІ

Адаменко О. М., Крижанівський Є. І. ПРО МОЖЛИВОСТІ ПЕРЕДБАЧЕННЯ ТА ЗАПОБІГАННЯ КАТАСТРОФІЧНИХ НАСЛІДКІВ ПАВОДКІВ НА РІЧКАХ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

Адаменко О. М., Адаменко Я. О., Абдурагімова Е. Е. Архіпова Л. М., Галущак М. О., Зоріна Н. О., Зорін Д. О. Мандрик О. М., Міщенко Л. В.,
Триснюк І. В. ПРОГРАМА КОМПЛЕКСНОГО ПРОТИПАВОДКОВОГО ЗАХИСТУ ДОЛИНИ Р. ДНІСТРА В МЕЖАХ ПРИКАРПАТТЯ

Тіхоненков Е. П., Лущик А. В., Романюк О. С., Яковлєв Є. О. КАТАСТРОФІЧНІ ПОВЕНІ ТА ПАВОДКИ ЯК НОВІ ФАКТОРИ ЗМІН ЕНДО- ТА ЕКЗОГЕОДИНАМІЧНОГО РЕЖИМУ ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

Ватаманюк Г. М., Федюк С. В. ОХОРОНА ПРИКАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ ВІД РУЙНІВНОЇ ДІЇ ПАВОДКІВ

Яворський А. І. ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ ФОРМУВАННЯ ПАВОДКІВ НА ТЕРИТОРІЇ КАРПАТСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ

Архипова Л. М. КЕРУВАННЯ ПАВОДКАМИ В КАРПАТАХ

Голубець М. А., Марискевич О. Г. ЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ПРОТИПАВОДКОВИХ ЗАХОДІВ У БАСЕЙНІ р. ДНІСТЕР
(ГІРСЬКА ЧАСТИНА)

Лучка Р. В. ВПЛИВ РУЙНІВНИХ ПОВЕНЕЙ І ПАВОДКІВ НА СТРУКТУРУ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ АГРОГЕОСИСТЕМ КАРПАТСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ

Давидчук В. С., Тимуляк Л. М. ЛАНДШАФТНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ОЦІНКИ ДИНАМІКИ ПАВОДКІВ У МЕЖАХ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

Приходько М. М. КОНСТРУКТИВНО-ЕКОЛОГІЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПЛАНУВАННЯ ЛАНДШАФТІВ - ОСНОВА ЗАПОБІГАННЯ ПАВОДКІВ ТА НЕБЕЗПЕЧНИХ ЕКЗОГЕННИХ ГЕОДИНАМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ НА ТЕРИТОРІЇ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Фокшей М. М., Соколова О. Г. ВОДНА СТИХІЯ НА ПРИКАРПАТТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПОДОЛАННЯ ЇЇ НАСЛІДКІВ

Міщенко Л. В. ДОСВІД МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ У ВИРІШЕННІ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ (КАРПАТСЬКИЙ РЕГІОН)

Букевич Н. Ю. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПОВЕНЕЙ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Лесь-Миридонова О. В. АНАЛИЗ РИСКА ВОЗНИКНОВЕНИЯ ЧРЕЗВЫЧАЙНОЙ СИТУАЦИИ - ШАГ К УПРАВЛЕНИЮ БЕЗОПАСНОСТЬЮ НАРОДНО-ХОЗЯЙСТВЕННОГО КОМПЛЕКСА

Склярова И. Г. АНАЛИЗ ФОРМИРОВАНИЯ И ПРОХОЖДЕНИЯ ВЫДАЮЩИХСЯ ПАВОДКОВ. ОСОБЕННОСТИ РАСЧЕТОВ МАКСИМАЛЬНЫХ РАСХОДОВ ВОДЫ ПАВОДОЧНОГО СТОКА МАЛЫХ ВОДОСБОРОВ КАРПАТСКОГО РЕГИОНА

Гопченко Є. Д., Овчарук В. А., Романчук М. Є. ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЗАЛІСЕНОСТІ НА ВЕЛИЧИНИ МАКСИМАЛЬНОГО СТОКУ РІЧОК ЗАКАРПАТТЯ

Плугатарь Ю. В., Рудь А. Г., Папельбу В. В. ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ РОЛЬ СОСНОВЫХ ЛЕСОВ ГОРНОГО КРЫМА В ПРОЦЕССЕ ВОДОРЕГУЛИРОВАНИЯ

Чеканова І. В. ОСНОВНІ СОЦІО-ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ РИЗИКІВ І ЗАГРОЗ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ У ВОЄННІЙ СФЕРІ
ВІД ГЛОБАЛЬНИХ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН

Крюковська О. А., Юдіна С. А., Толок А. О. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Демчишин М. Г., Митропольський О. Ю. Анацький О. М. ІНЖЕНЕРНИЙ ЗАХИСТ СХИЛІВ РІЧКОВИХ ДОЛИН КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
В СИСТЕМАХ ПРОТИПАВОДКОВИХ ЗАХОДІВ

Оглобля О. І., Лівшиць М. Н., Ткаченко М. Т. ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ТЕРИТОРІЙ ВІД ПІДТОПЛЕННЯ

Шевчук В.В., Іванік О. М., Лавренюк В. І., Лавренюк М. В., Горбань В. О. НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ ВПЛИВУ НЕБЕЗПЕЧНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННИХ СИСТЕМ У МЕЖАХ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ  

Лепеха В. П., Мокін В. Б., Крижановський Є. М. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЛЯ ОПТИМАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ПОПУСКАМИ КАСКАДУ ВОДОСХОВИЩ БАСЕЙНУ РІЧКИ ПІВДЕННИЙ БУГ

Кірочкін О. Ю., Лєвтєров О. А., Тарадуда Д. В. Тютюник В. В., Шевченко Р. І. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ПРИРОДНИХ НЕБЕЗПЕК ПРИ ФОРМУВАННІ ІНТЕГРАЛЬНОЇ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Шинкарук Л. А., Хлапук М. М., Кисіль О. А. ГІДРОМОРФОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ РІЧОК УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ В УМОВАХ ПІДВИЩЕНОЇ
АКТИВНОСТІ ПРОХОДЖЕННЯ ПАВОДКІВ

Ейдельштейн Л. Я. ІНСТРУМЕНТАЛЬНА ПІДТРИМКА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ГІДРОСПРОУД

Шувар І. А., Ріпецький Є. Й., Ріпецький Р. Й., Гереджук І. І. МОНІТОРИНГ ПОВЕНЕЙ НА ОСНОВІ ГІС – ТЕХНОЛОГІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ
СУПУТНИКОВИХ ДАНИХ

Солодченко В. П., Хохлачев Р. В. РЕШЕНИЕ КОМПАНИИ «IНТЕХ-ПРО» ПО ДИСТАНЦИОННОМУ МОНИТОРИНГУ ОБЪЕКТОВ

Мороз О. І., Тартачинська З. Р. ДО ПИТАННЯ ГЕОДЕЗИЧНОГО МОНІТОРИНГУ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ РЕГІОНУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Потравич Л. Д. КОМПЛЕКС ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ МОНІТОРИНГУ ВЗДОВЖ ЛІВОГО БЕРЕГУ Р. БИСТРИЦІ СОЛОТВИНСЬКОЇ
В ЗОНІ ВПЛИВУ ОБ’ЄКТІВ УМГ «ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ»

Зеленская Л. И., Зеленский Г. Д. КАРТОГРАФИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ МОНИТОРИНГА СОСТОЯНИЯ ПРИРОДНО – АНТРОПОГЕННЫХ ГЕОСИСТЕМ

Куліковська О. Є., Паранько І. С., Сидоренко В. Д. ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР МАРКШЕЙДЕРСЬКО-ГЕОДЕЗИЧНОГО МОНІТОРИНГУ КРИВОРІЗЬКОГО БАСЕЙНУ - ЗАПОРУКА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ГІРНИЧОВИДОБУВНОГО РЕГІОНУ

Бутенко В. В. К ВОПРОСУ ФОРМИРОВАНИЯ СИСТЕМЫ ДИСТАНЦИОННОГО МОНИТОРИНГА ОПАСНЫХ СИТУАЦИ

Иваненко Т. А., Сапронова З. Д., Карнаух Е. П. ОСОБЕННОСТИ МОНИТОРИНГА БЕРЕГОВОЙ ЗОНЫ ЗАПАДНОГО КРЫМА

Сухорученко С. К., Лущик А. В. ОСНОВНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ ОРГАНИЗАЦИИ МОНИТОРИНГА НИЖНЕМЕЛОВЫХ ГЛИН КРЫМСКОГО ПРЕДГОРЬЯ

Іванік О. М. РОЗРОБКА ПРОГНОЗНОЇ ІНТЕГРАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ЗСУВОУТВОРЕННЯ НА ОСНОВІ ГІС (ЗАКАРПАТТЯ)

Іванік О. М., Лавренюк М. В., Іванкевич Г. Є. Мазко А. Є., Гуда О. В. КІЛЬКІСНА ОЦІНКА СЕЛЕНЕБЕЗПЕКИ КАРПАТСЬКИХ РІЧОК

Круцик М. Д. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ГІРСЬКИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ УКРАЇНИ

Полевецький В. В., Калюх Ю. І. ЗСУВи ТА УТРИМУЮЧі СПОРУДи ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Біда С. В. ДО ОЦІНЮВАННЯ СТІЙКОСТІ СХИЛІВ З ТОЧКИ ЗОРУ ФОРМУВАННЯ ЛЕСОВИХ ВІДКЛАДІВ

Жеребятьєв О. В., Джоші О. І. ВПЛИВ КОНСОЛІДАЦІЇ ҐРУНТІВ ЕКРАНА ВЕРХНЬОГО БАСЕЙНА ДНІСТРОВСЬКОЇ ГАЕС НА ЙОГО СТІЙКІСТЬ

Высотюк В. А., Соболев Е. Г. ГЕОДИНАМИЧЕСКИЙ ФАКТОР И ЕГО РОЛЬ В ФОРМИРОВАНИИ ОПОЛЗНЕЙ НА СКЛОНОВЫХ УЧАСТКАХ МЕСТНОСТИ

Смирнов А. С. ТЕХНОЛОГИЯ НАМЫВА ОГРАЖДАЮЩИХ ДАМБ ХВОСТОХРАНИЛИЩ С ТОЧКИ ЗРЕНИЯ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ
И ТЕХНОГЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ

Евграшкина Г. П., Шерстюк Н. П., Власова И. А. ОЦЕНКА РАЗВИТИЯ ВТОРИЧНОГО ЗАСОЛЕНИЯ ПОЧВ И ПОРОД ЗОНЫ АЭРАЦИИ НА ТЕРРИТОРИЯХ, ПРИЛЕГАЮЩИХ К ХВОСТОХРАНИЛИЩАМ КРИВОРОЖСКОГО ЖЕЛЕЗОРУДНОГО БАССЕЙНА

Стеценко В. В., Паранько І. С. РОЛЬ ТЕХНОГЕННОЇ ТЕКТОНІКИ ПРИ РАЙОНУВАННІ ТЕРИТОРІЙ ЗА СТУПЕНЕМ ЕКОЛОГО-ГЕОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ
(НА ПРИКЛАДІ КРИВОРІЗЬКОГО БАСЕЙНУ)

Стародубцев В. М., Яценко С. В., Красноголовець М. О. ДЕГРАДАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ І БЕЗПЕКА В ДЕЛЬТАХ РІЧОК ІЗ ЗАРЕГУЛЬОВАНИМ СТОКОМ

Севостьянов Е. М. НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ ТЕХНОГЕННОГО КАРСТА

Изергин Л. В. РЕКИ СЕВЕРНОГО ПРИАЗОВЬЯ – ПРОБЛЕМЫ И ПУТИ РЕШЕНИЯ

Коваленко О. Ю. МЕТОДИКА ОЦІНКИ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЙ У СИСТЕМІ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

Хоружий П. Д., Хомутецька Т. П., Яковенко Ю. П. ЗАСТОСУВАННЯ ДОСВІДУ ПЕРЕВЕДЕННЯ ПОВЕРХНЕВОГО СТОКУ В ПІДЗЕМНІ ВОДОСХОВИЩА
В ПРИКАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ

Хлапук М. М., Шинкарук Л. А., Безусяк О. В., Зима Т. І., Дупляк О. В. ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ АКУМУЛЮЮЧИХ ЄМНОСТЕЙ ДЛЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПАВОДКОВИХ ВИТРАТ НА РІЧКАХ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Шинкарук Л. А., Сеневич Б. С., Хом’як В. М. ВИКОРИСТАННЯ ГЕОТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ПІД ЧАС БУДІВНИЦТВА ТА ВІДНОВЛЕННЯ
ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД ПРОТИПАВОДКОВОГО ЗАХИСТУ

Шпаківська І. М. ПРОГНОЗУВАННЯ ВПЛИВУ ВИКОРИСТАННЯ СУХИХ ПРОТИПАВОДКОВИХ ЄМНОСТЕЙ НА ВЛАСТИВОСТІ ГРУНТІВ

Гуцуляк Ю. Г. ВРАХУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИХ ФАКТОРІВ І УМОВ ПРИ ВИДІЛЕННІ ТИПІВ ЗЕМЕЛЬ

Богданов Ю. А., Крамаренко О. А. МЕТОД ГЕОПОЛЯРИТОННОГО ЗОНДИРОВАНИЯ И ЕГО ВОЗМОЖНОСТИ В ОБЛАСТИ ИНЖЕНЕРНЫХ ИЗЫСКАНИЙ

Стефанишин Д. В., Стефанишина Ю. Д. МЕТОДИКА ВИБОРУ РОЗРАХУНКОВОЇ МАКСИМАЛЬНОЇ ВИТРАТИ ВОДИ З ВРАХУВАННЯМ РИЗИКУ

Стефанишин Д. В., Романчук К. Г., Момоток С. В. МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ РИЗИКІВ ЗБИТКІВ ВІД ПОВЕНЕЙ В РАМКАХ БАЙЄСІВСЬКОГО ПІДХОДУ

Куценко М. В. МОДЕЛЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ОПТИМАЛЬНОГО РІЧИЩА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Корбутяк В. М., Корбутяк М. В., Бритвін О. О., Кафтан О. Н. ВИЗНАЧЕННЯ РУСЛОФОРМУЮЧИХ ВИТРАТ РІЧОК КАРПАТ НА ОСНОВІ ПАРАМЕТРІВ МЕЗОФОРМ

Пендерецький О. В., Дрогомирецький Я. М. Коробейнікова Я. С., Довгопола Г. Є. ІНДУКТИВНИЙ МЕТОД ПРОГНОЗУВАННЯ ПОМІСЯЧНИХ ПАВОДКІВ
РІКИ ДНІСТЕР

Лавренюк М. В. МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ НАПРУЖЕНО-ДЕФОРМОВАНОГО СТАНУ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННИХ СИСТЕМ

Ларченков Е. П., Пивторак А. А. ВОЗМОЖНОСТИ КОНТРОЛЯ СОСТОЯНИЯ ЭКСПЛУАТИРУЕМЫХ ЗАЩИТНЫХ СООРУЖЕНИЙ И КОНСТРУКЦИЙ
С ПОМОЩЬЮ ГЕОРАДАРА

Сопрунюк П. М., Юзевич В. М., Підгірняк Я. Є., Луців Н. В. ФУНКЦІОНАЛЬНА ДІАГНОСТИКА І ПРОГНОЗ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ

Тарадуда Д. В., Тютюник В. В., Шевченко Р. І. ФОРМУВАННЯ АЛГОРИТМУ РОЗРОБКИ МЕТОДИКИ ОЦІНКИ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ АВАРІЙ

Максименко В. А., Дрозд Г. Я. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ БАЛАНСОВОГО МЕТОДА ДЛЯ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ ГЕОЛОГИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ
(НА ПРИМЕРЕ РАЗВИТИЯ СКЛОНОВ)

Сиренко А. П. МАТЕМАТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ УДЕРЖИВАЮЩИХ СООРУЖЕНИЙ В ВИДЕ КОНТРБАНКЕТ ПРИ ПОДТОПЛЕНИИ

Жумамуратов А., Жумамуратов М., Хатамов Ш. ИССЛЕДОВАНИЕ МИКРОЭЛЕМЕНТНОГО СОСТАВА КОЛЛЕКТОРНЫХ, РЕЧНЫХ, КАНАЛЬНЫХ И ПОДПОЧВЕННЫХ ВОД КАРАКАЛПАКИИ

Кузло М. Т. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ПРОЦЕСИ ВЗАЄМОДІЇ СОЛЬОВИХ РОЗЧИНІВ З МІНЕРАЛЬНИМИ ЧАСТИНКАМИ ГРУНТУ

Семененко Е. В., Никифорова Н. А. ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ОТВЕДЕНИЯ ПАВОДКОВЫХ ВОД С ПОМОЩЬЮ ГИДРОДИНАМИЧЕСКИ
АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ

Дудченко В. Д. ВПЛИВ ФАЗОВОГО СКЛАДУ ТА МІКРОСТРУКТУРИ ГЛИНИСТИХ МІНЕРАЛІВ НА ЇХ РЕОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Дрозд Г. Я., Хвортова М. Ю. ПОВЫШЕНИЕ ТЕХНОГЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ КАНАЛИЗАЦИОННЫХ СЕТЕЙ

Авраменко Н. Б. ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ РЕШЕНИЯ ВОПРОСА ТЕПЛОСНАБЖЕНИЯ МИКРОРАЙОНОВ В Г.СЕВАСТОПОЛЬ

Осокина Н. П., Несмянович Э. И. ВОЗМОЖНОЕ ВЛИЯНИЕ КОЛЛАЙДЕРА НА АКТИВИЗАЦИЮ ГЛОБАЛЬНЫХ ПРИРОДНЫХ ЯВЛЕНИЙ

 

Дизайн сайта - besedaevgeniy.com