4-а Міжнародна науково-практична конференція «Вплив руйнівних повеней та небезпечних геологічних процесів на функціонування інженерних мереж»

з 27 лютого по 3 березня 2006 р.
сан. "Синяк" (Закарпатська обл.)

Р і ш е н н я
Четвертої науково-практичної конференції
„Вплив руйнівних повеней
та небезпечних геологічних процесів
на функціонування інженерних мереж”

27 лютого – 3 березня 2006 р., с. Синяк, Закарпатська обл.

Організатори конференції:

Національна академія наук України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Інститут геологічних наук НАНУ, Інcтитут проблем національної безпеки Ради національної безпеки і оборони України, Проблемний інститут гідротехнічних систем і споруд Академії будівництва України, Закарпатська обласна державна адміністрація, Ужгородська міська державна адміністрація, Управління екології та природних ресурсів Закарпатської області, НПЦ «Екологія Наука Техніка», Всеукраїнський благодійний фонд “Геоеко-ХХІ ст.”, Закарпатське регіональне відділення ВБФ “Геоеко-ХХІ ст.”

Мета конференції:

  • Оцінка змін екологічного стану навколишнього середовища в результаті впливу руйнівних повеней та небезпечних геологічних процесів (зсуви, підтоплення, землетруси, карст, ерозія та інш.).
  • Обговорення заходів по підвищенню безаварійного функціонування господарських об’єктів, методів прогнозування виникнення аварійних ситуацій, направлених на їх попередження, зменшення економічних збитків, забезпечення безпеки довкілля і життєдіяльності.
  • Координація діяльності міністерств, відомств, державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, організацій, підприємств, наукових установ, управлінь цивільної оборони щодо вироблення науково обґрунтованих підходів до вирішення проблем попередження руйнівних наслідків від можливих повеней та небезпечних геологічних процесів.

Тематика конференції:

  • Аналіз аварій та катастроф природного, стихійного та техногенного характеру.
  • Вплив руйнівних повеней та небезпечних геологічних процесів (НГП) на функціонування господарських об’єктів (магістральних трубопроводів, залізничних та автомобільних шляхів, берегової зони, мережі електропередач та ін.).
  • Сучасні технології, методики та заходи інженерного захисту потенційно небезпечних територій, об’єктів.
  • Перспективи розвитку магістральних трубопроводів, інших інженерних комунікацій. Екологічні проблеми, пов’язані з їх будівництвом та експлуатацією.
  • Запобігання забрудненню навколишнього середовища нафтою, нафтопродуктами, природним газом та етиленом.

В роботі конференції взяли участь близько 60 вчених та фахівців, в тому числі представники з установ Національної академії наук України, вузів, Ради національної безпеки, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Державної геологічної служби, Міністерства природних ресурсів України, Держкомунбуду, НАК „Нафтогаз України” та інших наукових і виробничих установ.

Відповідно до програми конференції та наданих матеріалів було заслухано 30 доповідей та повідомлень про стан вивчення, прогнозування, запобігання негативному впливу сучасного розвитку руйнівних повеней та НГП та аналіз їх впливу на функціонування інженерних мереж та зміни інженерно-геологічних, геофізичних та еколого-геологічних умов довкілля, житлових і промислових об’єктів в промислово-міських агломераціях, гірничовидобувних регіонах, на проммайданчиках складних об’єктів (АЕС, ТЕС, хімічних підприємств та ін.).
Принципово новими факторами розвитку руйнівних повеней та НГП в умовах техногенних порушень водного балансу порід верхньої зони літосфери стають локальні неоднорідності, пов’язані з тектонічними структурами, проявами сучасних геологічних рухів Землі, успадкованих мікроформ рельєфу (поди, западини і ін.).
Ще одним із принципово нових напрямків негативного впливу руйнівних повеней та пов’язаних з цим НГП може бути зниження сейсмічної стійкості берегових та гірських схилів, площ підтоплення та затоплення, в тому числі в межах проммайданчиків АЕС, місць захоронення радіоактивних та токсичних відходів.

Враховуючи регіональний масштаб природно-техногенних змін гідрологічного режиму річок та збільшення руйнівних повеней з одночасною регіональною активізацією НГП і пов’язане з цим зростання ризику надзвичайних ситуацій, в першу чергу в гірничо-схилових районах Карпат та Криму та в промислово-міських агломераціях, учасники конференції відмічають життєву необхідність державної підтримки та розвитку наукового, технічного, методичного, лабораторного та нормативно-правового і пошукового забезпечення інженерно-геологічних та інженерно-пошукових досліджень в умовах зниження стійкості гідрографічної мережі та геологічного середовища до підвищення опадів, зростання континентальності клімату та ін..

Головними факторами цього процесу є наступні:

  • розпад системи гідрологічних та екзогеодинамічних спостережень часів СРСР, яка базувалась на великому комплексі фундаментальних досліджень, системному узагальненні даних моніторингу НГП, пошукових та дослідних робіт, аналізі досвіду гідротехнічного, промислового та захистного будівництва масштабної забудови зі складними інженерно-геологічними умовами;
  • нехтування результатами спостережень та наукових досліджень в умовах відсутності єдиної системи контролю забудови, в т.ч. із складними інженерно-геохімічними умовами;
  • зростання техногенних змін гідрологічних параметрів ландшафтів, верхніх шарів літосфери в межах впливу численних гідротехнічних споруд (до 28,5 тис. водосховищ і ставків), гірничодобувних регіонів, в межах промислово-міських агломерацій, зрошувальних масивів;
  • активізація небезпечних природних, природно-техногенних геологічних процесів (підтоплення, механічна та хімічна суфозія і ін);
  • зниження міцності (фізико-механічних та водно-фізичних показників) порід підґрунтя, житлових та промислових будівель, порушення рівноважного стану техногенно-геологічних систем «Техногенний об’єкт - геологічне середовище»;
  • зростання впливу глобальних змін гідрометеорологічних, інженерно-геологічних та геофізичних (інженерно-сейсмогеологічних) чинників на активізацію взаємодії руйнівних повеней та НГП, збільшення ризиків та матеріальних втрат внаслідок просторово-часового розвитку надзвичайних ситуацій;
  • недосконалість існуючого комплексу лабораторних досліджень щодо вивчення фізико-механічних, водно-фізичних, геодинамічних та інших властивостей порід та відповідності відображення агентів впливу об’єктів будівництва (водних, теплових, хімічних, вібраційних, електромагнітних і ін.);
  • недостатній рівень використання методів гідрологічного та екзогеодинамічного моделювання, дистанційних технологій (природних імпульсів електромагнітного поля Землі, дистанційного зондування, сейсмоакустичних та ін.);
  • недостатній рівень впровадження басейнових схем водокористування та відсутність науково обґрунтованих норм гранично припустимих водно-екологічних навантажень;
  • недосконалість існуючої системи моніторингу гідрографічної мережі, інженерно-геологічного стану промислово-міських агломерацій, гірничодобувних регіонів, потенційно небезпечних об’єктів та рівня її координації з системою регіонального моніторингу НГП;
  • недостатнє використання існуючої методичної основи для довгострокових прогнозів повеней та активізації НГП на об’єктовому, територіальному та регіональному рівнях, в тому числі зон рекреаційної та промислово-житлової забудови, розробки родовищ корисних копалин, будівництва нафтогазопроводів і ін. об’єктів.

З метою реалізації основних результатів теоретичних, методичних та практичних розробок щодо вироблення науково обґрунтованих підходів до вирішення проблем попередження руйнівних наслідків від можливих повеней та небезпечних геологічних процесів учасники Четвертої науково-технічної практичної конференції вважають доцільним:

1. Просити Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи доручити:

  1. 1.1. Держводгоспу України, Міністерству архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства (Мінбуд) України разом з Державною геологічною службою Мінприроди України, Міністерством надзвичайних ситуацій, Інститутами Національної академії наук України та Ради національної безпеки і оборони України виконати розробку комплексу взаємоузгоджених документів з наукових, нормативно-правових, методичних та технологічних питань розвитку на території України небезпечних повеней, їх транскордонних проявів та зв’язку з небезпечними геологічними процесами при прогнозі їх природної та техногенної активізації та рівня впливу на соціально-економічні та екологічні умови життєдіяльності.
    Звернути увагу на неприпустимість забудови, осушення, штучної зміни рельєфу заплавних луків р.р. Дунаю, Дністра, Дніпра.
  2. 1.2. Держводгоспу та Державній геологічній службі Мінприроди України розглянути інформативну повноту сучасної системи моніторингу поверхневих водних об’єктів та НГП, відповідність існуючої лабораторної та технологічної бази їх вивчення сучасним вимогам оцінки інженерно-геологічних умов для цілей проектування та будівництва захисних обєктів, а такoж водно-екологічної та еколого-геологічної безпеки річкових басейнів.

2. Державній геологічній службі Мінприроди України разом з Держводгоспом України виконати:

  1. 2.1. Розробити критерії для обґрунтування умов виникнення та розвитку руйнівних повеней та НГП та узгодити їх з вимогами існуючих ДБН з метою забезпечення використання в процесі інженерно-пошукових робіт і будівництва захисних гідротехнічних споруд, та обґрунтування відповідних розділів ОВНС при будівництві інженерних об’єктів.
  2. 2.2. Провести в 2006 – 2010 рр. (до наступного циклу можливих змін гідрометеоумов в 2012 – 2016 рр.) регіональне картування сучасного розвитку в річкових басейнах руйнівних повеней та небезпечних геологічних процесів в масштабі 1 : 200 000 з деталізацією в зонах впливу інтенсивної господарської діяльності (басейн р. Тиси, Дніпровський каскад, дельта  Дунаю, Дністра, гірничодобувні регіони та ін.) і створенням відповідної картографічної бази на регіональному і державному рівнях.

3. Рекомендувати: 

  1. 3.1. Мінпромполітики разом з Мінпаливенерго та Мінвуглепромом України активізувати роботу по виділенню коштів для реабілітації територій населених пунктів, які зазнали негативного впливу руйнівних повеней та небезпечних геологічних процесів під час виконання гірничодобувних робіт. В першу чергу необхідно виконати роботи в межах міст та населених пунктів Західного (с. Тернівка, м. Павлоград) та Великого Донбасу (м.м. Суходольськ, Стаханов, Донецьк та ін.) по зниженню рівнів ґрунтових вод та очищенню замулених русел малих річок, як ефективних природних дрен та систем суттєвого попередження руйнівної дії повеней.
  2. 3.2. Харківському ДВ КІІБ ОВНС разом з організаціями інших відомств продовжити удосконалення об’єктового ОВНС та виконати розробки територіальних ОВНС (частина річкових басейнів промислово-міських агломерацій, гірничодобувних регіонів, АЕС з активізацією небезпечних геологічних процесів та руйнівних повеней та ін.) для оцінки допустимого впливу інженерних об’єктів та їх груп на еколого-гідрологічний стан річок та техногенну активізацію НГП.
  3. 3.3. Науковим підрозділам НАН України разом з МНС, Мінбудом та Радою національної безпеки України виконати оцінку впливу НГП на стан соціально-економічної, екологічної та національної безпеки, враховуючи зростання їх негативної дії на інженерно-геологічні умови великих промислово-міських агломерацій, гірничодобувних регіонів з підвищеною щільністю населення та потенційно небезпечних об’єктів і технологій.
  4. 3.4. МНС разом з Мінбудом, Мінприроди, НАН України та іншими зацікавленими установами забезпечити доповнення нормативно-методичної бази УІАСНС з урахуванням зростання катастрофічності повеней та природно-техногенної активізації НГП.
  5. 3.5. Зважаючи на зростання впливу руйнівних повеней, зсувів та інших НГП на небезпечні підприємства, відмітити позитивний досвід використання “Методики моделювання процесів випаровування і розсіювання при аварійних розливах і викидах небезпечних речовин” та заснованої на її базі “Автоматизованої комп’ютерної системи розрахунку концентраційних полів аміаку при його аварійних розливах,” які розроблені та запроваджені у ВАТ “Одеський припортовий завод”.
  6. 3.6. Вважати доцільним періодичне проведення нарад з оцінки ризику руйнівних повеней та НГП на важливі та життєзабезпечуючі промислові об’єкти за участю місцевих адміністрацій, регіональних підрозділів МНС, Мінприроди, НАН України, Ради національної безпеки і оборони України, Мінбуду України, Держводгоспу України та ін. зацікавлених установ.
  7. 3.7. Керівництву Інституту геологічних наук НАН України разом з Науково-просвітницьким центром “Екологія Наука Техніка”, Мінприроди, Мінбудом, Держводгоспом та ін. розпочати підготовчу роботу для проведення міжнародної конференції з питань подальшого розвитку рівня вивчення природно-техногенних руйнівних повеней та небезпечних геологічних процесів та їх транскордонного впливу на інженерно-геологічний стан промислово-міських агломерацій, гірничодобувних регіонів, залізниць, нафто- і газопроводів, потенційно небезпечних об’єктів та територій (ПНОТ).
  8. 3.8. Прийняті конференцією рекомендації і пропозиції довести до широкого загалу громадськості, опублікувати їх у засобах масової інформації.
  9. 3.9. Науково-просвітницькому центру „Екологія Наука Техніка” надіслати Рішення конференції профільним Комітетам Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Раді національної безпеки і оборони України та державним адміністраціям АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя.
  10. 3.10. Інформацію про результати роботи Четвертої науково-практичної конференції „Вплив руйнівних повеней та небезпечних геологічних процесів на функціонування інженерних мереж” надрукувати в науково-технічному журналі “Екологія довкілля та безпека життєдіяльності” та розмістити на сайті центру www.eko.org.ua.

Рішення одностайно прийнято учасниками конференції
на підсумковому засіданні 2 березня 2006 року
с. Синяк, Закарпатська область

ЗМІСТ ЗБІРКИ МАТЕРІАЛІВ КОНФЕРЕНЦІЇ

Лущик А. В. Теоретические основы пространственного прогноза развития современных опасных геологических процессов
Рудько Г. І. Оцінка впливу небезпечних геологічних процесів Карпатського регіону України на функціонування інженерних споруд і комунікацій
Демчишин М. Г. Техногенні впливи на геологічне середовище Українських Карпат
Габор М. М., Сащенко І. Д. Аналіз регіональних умов розвитку та факторів катастрофічної активації небезпечних геологічних процесів (НГП) в Закарпатській області
Сухарев С. М., Чундак С. Ю., Лендєл В. Г. Проблеми транскордонного забруднення території Закарпаття Румунією та шляхи їх вирішення
Молчанов В. Н. Техногенные изменения экологического состояния в южных районах Украины 
Брезицький В. І., Богун С. В. Вплив небезпечних геологічних процесів на функціонування курорту державного значення «Курорт Бердянськ»
Номеровский И. И. Техногенная безопасность Одесского припортового завода
Яковлев Е. А., Сляднев В. А., Юркова Н. А. Влияние закрытия шахт на активизацию регионального подтопления территорий углепромышленных районов Донбасса
Яковлев Е. А., Сляднев В. А., Юркова Н. А. Влияние подтопления на формирование качества подземных вод углепромышленных районов центрального Донбасса
Кузнецов И. В., Осыкин М. К., Бондаренко И. В., Джелилов Н. А., Лаврека А. А., Секачина Н. А., Клюйко В. Я. Выявление, контроль и прогноз аварийно-опасных, геодинамически активных участков на трассах магистральных газопроводов в горноскладчатых регионах Украины (Горный Крым, Карпаты) на основе применения экспрессных геофизических методов
Кузнецов И. В., Осыкин М. К., Бондаренко И. В. Оценка геоструктурных условий трассы строящегося скоростного железнодорожного туннеля на участке Сан – Педро в предгорьях хребта Гуа Дарама (Испания) на основе результатов геофизических исследований с применением метода ЕИЭМПЗ
Конкин В. В., Капочкин Б. Б., Кучеренко Н. В. Условия возникновения «моментальных» наводнений
Учитель И. Л., Ярошенко В. Н., Капочкин Б. Б. Аномальные геодеформаций осенью 1998 г
Учитель И. Л., Ярошенко В. Н., Капочкин Б. Б. Анализ современных системных изменений окружающей среды
Круцик М. Д. Захист гірських автомобільних доріг України від небезпечних геологічних процесів
Полозов Ю. А., Лазебник А. Ю. Сооружение противофильтрационных барьеров плотин и дамб гидротехнических сооружений с использованием методов тампонажа
Чалий П. П., Козак П. І. Методика та заходи інженерного захисту потенційно небезпечних територій
Эйдельштейн Л. Я. Программно-аппаратный комплекс мониторинга потенциально опасных строительных конструкций инженерных сетей и сооружений
Несмянович Э. И., Осокина Н. П., Анищенко В. Л. Влияние землетрясений Карпато-Балканского региона (зона Вранча) на безопасность АЭС и хранилищ атомных отходов в Украине
Цыкало А. Л., Нгуэн Фыок Лап Влияние природных и техногенных аварий и катастроф на жизнеобеспечивающие и хозяйственные водные объекты
Цыкало А. Л., Трифонова Е. О., Кибиш А. В., Сагдеева О. Н. Новая методика расчетов рисков, связанных с техногенными авариями и катастрофами, использующая ограниченное количество данных
Свистун В. К., Золотарева Л. Й., Калиниченко О. А. Применение геофизических методов для оценки влияния процессов подтопления на окружающую среду и функционирование хозяйственных объектов
Бордовский А. М., Москвич В. М. Информационно-координирующая система контроля ликвидации аварийной ситуации на подводных переходах магистральных нефтепроводов РУП «Гомельтранснефть Дружба»
Гопченко Є. Д., Чебанов О. Ю. Методи генетичної гідрології для прогнозу та розрахунків параметрів небезпечних паводків на невивчених річкових водозборах під антропогенним навантаженням   
Варяниця-Рощупкина Л. А., Почанин Г. П. Основы успешной стратегии поиска несанкционированных врезок с применением георадаров
Смоленський І. М., Степанюк Г. С., Калиняк Р. В. Еколого-аналітичний моніторинг та механізм системної модернізації техногенно-небезпечного виробництва
Максин В. И. Утилизация минеральных компонентов из попутных нефтяных и геотермальных вод
Гаврилюк Р. Б., Загородній Ю. В. Визначення фільтраційних параметрів лінз легких нафтопродуктів за допомогою дослідних відкачок
Огняник М. С., Парамонова Н. К. Розрахунок вмісту, потужності та об’єму мобільного та утриманого гасу в геологічному середовищі (на прикладі лінзи біля складу ПММ №1 аеродрому «Кульбакіно»)
Гончарук В. Є., Орел Д. С., Торський А. Р. Порівняльна характеристика сорбентів для очищення водяних поверхонь від нафти
Цыкало А. Л., Савченко А. С. Методика моделирования процессов испарения и рассеивания при аварийных разливах и выбросах опасных веществ. Автоматизированная компьютерная система расчета концентрационных полей аммиака и зон поражения
Крайнюков О. М. Методи контролю екологічного стану територій, забруднених вуглеводнями   
Шацький І. П., Струк А. Б. Моделювання напруженого стану трубопроводу в зоні локального руйнування грунту
Бабиченко В. Я., Яковлєв Є. О., Цивінський Г. В. Вплив небезпечних геологічних процесів на надійність та безпечну експлуатацію гідротехнічних систем і споруд
Євдін О. М., Кучма М. Д., Ющенко А. І., Дудар Т. В. Система моніторингу природних надзвичайних ситуацій

 

Дизайн сайта - besedaevgeniy.com