Друга міжнародна науково-практична конференція "Водні ресурси. Проблеми раціонального використання, охорони та відтворення"

16 - 20 квітня 2007 р.
м. Трускавець

РІШЕННЯ КОНФЕРЕНЦІЇ

Організатори:

Національна академія наук України, Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Державний комітет водного господарства України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Державна геологічна служба Мінприроди України, Інcтитут проблем національної безпеки РНБО України, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Інститут геологічних наук НАН України, Інститут гідротехніки і меліорації УААН, НПЦ «Екологія Наука Техніка».

За участю:

Міністерства охорони здоров’я України, ДП "Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя", Інституту гігієни та медичної екології О.М. Марзеєва АМН України, Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту НАНУ та МНС, Інституту водогосподарчо-екологічних проблем Мінприроди України, Національного аграрного університету України.

Головна мета конференції -

сприяння виробленню науково обґрунтованої ефективної водної політики та стратегії раціонального використання, охорони та відтворення водних ресурсів, удосконалення економіко-правової системи управління водним господарством, вирішення проблеми водопостачання, як загальнодержавної екологічної, соціальної проблеми.

Проведення науково-практичної конференції із водно-екологічних проблем господарського комплексу України обумовлено, в першу чергу, змінами економічного базису держави, зменшенням фінансування водоохоронних заходів та перебудовою системи державного управління водними ресурсами річкових басейнів та басейнів підземних вод.

Успадкована від Радянського Союзу система водокористування, яка і сьогодні продовжує залишатись недосконалою в структурі економіки України, відрізняється високою питомою водоємністю одиниці ВВП, деформованим режимом поверхневого стоку внаслідок практично повного зарегулювання річкової мережі (каскад водосховищ р. Дніпро та 28,5 тис. ставків, малих та середніх водосховищ) та зростаючим забрудненням поверхневих водних об’єктів і ґрунтового водоносного горизонту, а також окремих артезіанських горизонтів.

Під час роботи конференції було заслухано біля 50 доповідей та повідомлень.

Практично усіма доповідачами відмічалось, що сучасне водокористування взагалі і у містах, селищах та сільських населених пунктах зокрема, базується на застарілих технологіях водопідготовки, катастрофічній зношеності обладнання насосних станцій, очисних споруд, водопровідно-каналізаційних та теплоенергетичних мереж (ВКТЕМ), втрати з яких перевищують 35-40% і сприяють прогресуючому підтопленню міст та селищ.

В цілому водогосподарський комплекс України, в тому числі в межах міст та селищ, де мешкає до 70% населення та зосереджені кілька тисяч потенційно небезпечних об’єктів, все активніше впливає на погіршення безпеки життєдіяльності населення за економічними, соціально-гігієнічними та екологічними показниками. Водночас покращення показників водокористування та охорони водних об’єктів, в першу чергу питно-господарчого призначення, має пріоритетне значення для формування засад збалансованого розвитку, імплементації принципових положень міжнародних стандартів ISO-9000, 14000 та Водної Рамкової Директиви ЄС (2000/СО/ЄС).

У виступах також відмічалося, що значною мірою повільне вирішення водно-екологічних проблем обумовлене обмеженою інформаційною здатністю існуючої системи моніторингу як навколишнього природного середовища, так і поверхневих та підземних водних об’єктів, в першу чергу питно-господарчого призначення. В зв’язку з вищенаведеним, відбувається зростання ризику надзвичайних ситуацій водно-екологічного походження (повені і підтоплення у Карпатському регіоні, Причорномор’ї, гірничо-видобувних районах Донбасу, Кривбасу, Прикарпатті та ін.).

Усіма виступаючими, в тому числі фахівцями із Польщі, КНР та регіонів України відмічалось, що необхідне чітке виконання Закону України «Про загальнодержавну програму розвитку водного господарства», інших нормативних актів і програм з метою забезпечення екологічно збалансованого водокористування, виходячи з науково обгрунтованих гранично-припустимих водно-екологічних навантажень (або водно-екологічних змін), основні параметри яких стосовно умов України розроблені науковими установами НАН України (РВПС, ІГ, ІГН), Мінприроди України (УкрНДІВЕП, УкрДГРІ), Держводгоспу, Мінжилкомунгоспу та ін.

В Україні сьогодні законодавча база щодо контролю якості та безпечності питної води на всіх етапах її підготовки і подання населенню є недосконалою. Існує велика кількість міхнародних документів і документів інших держав щодо безпечності та якості питної води, наприклад: Керівні принципи забезпечення якості питної води ВООЗ, Стандарти Кодексу Аліментаріус, Директива Ради ЄС 98/83/ЄЕС від 03.11.98 р. щодо якості води, призначеної для споживання людиною, тощо, які містять значно більшу кількість і більш жорстких показників безпечності і якості, ніж українські, не гармонізовані з вище означеними міжнародними документами. Відсутнє законодавство стосовно бутильованих питних вод, тому представлені на ринку України бутильовані води мають дуже різну якість – від дуже високої якості підземних вод до водопровідної води, яка розливається у промислові ємності.

Міжнародна науково-практична конференція вважає за доцільне:

1. Звернути увагу Верховної Ради України на необхідність вдосконалення Водного кодексу та Загального законодавства з урахуванням існуючих положень Водної Рамкової Директиви (ВРД) ЄС/2000/60 та Міжнародних стандартів ISO-9000, 14000, 18000, приймаючи до уваги складний водно-екологічний стан більшості регіонів України внаслідок зростаючого забруднення поверхневих і підземних джерел водопостачання.

2. Просити Кабінет Міністрів України, зважаючи на формування критичної водно-екологічної ситуації та підвищений ризик надзвичайних ситуацій у містах Бориславі та Східниці Львівської області, на територіях гірничо-видобувних підприємств та промислово-міських агломерацій Стебнікської (Львівська обл.), Калушської (Івано-Франківська обл.) та Солотвинської (Закарпатська обл.), які здатні погіршити умови життєдіяльності, економічний та рекреаційний потенціали подальшого розвитку Карпатського регіону, надати Мінприроди, МНС, Мінпромполітики України відповідні доручення:

  • Щодо реалізації заходів, направлених на ліквідацію екологічних та соціально-економічних наслідків довготривалого видобутку нафти та озокериту у м.м. Бориславі та Солотвино.
  • Щодо розробки першочергових заходів із стабілізації гірничо-геологічних умов на Стебнікському, Калушському та Солотвинському солерудниках, приймаючи до уваги прискорений розвиток у останні роки техногенного карсту, активні деформації денної поверхні поблизу шляхів, залізниць, ЛЕП, житлових та промислових будівель.

3. Звернутись до Президії НАН України та Мінприроди, МОЗ, Держводгоспу, Мінагрополітики України щодо розробки протягом 2008-2010 р.р. довгострокових прогнозів з якості поверхневих і підземних вод, враховуючи регіональні трансформації ресурсних та гідрохімічних параметрів річкових басейнів та зон активного водообміну басейнів підземних вод в рамках Стратегії соціально-економічного розвитку України та її регіонів.

4. Рекомендувати керівництву Мінприроди:

  • Разом з зацікавленими міністерствами та відомствами оцінити ефективність функціонування водогосподарського комплексу України та системи моніторингу поверхневих і підземних вод, приймаючи до уваги зростаючий ризик водно-екологічних надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження в гірничо-видобувних районах Донбасу, Кривбасу, Прикарпаття, промислово-міських агломераціях Придніпров’я, прибережно-морських територіях та ін.
  • Здійснити заходи по вдосконаленню процедури надання Ліцензій на користування ресурсами мінеральних вод, лікувальних грязей та ропи із окремих озерних та лиманних комплексів, враховуючи тісний зв’язок факторів їх формування, підвищену чутливість до техногенних впливів та ризик порушень умов експлуатації при роздільному використанні.

5. Просити Кабінет Міністрів України зобов’язати Міноборони України разом із Мінприроди виконати оцінки екологічного впливу об’єктів військової діяльності Збройних Сил України на поверхневі і підземні води, в першу чергу, в межах зон впливу військових полігонів, маючи на увазі їх стійкий просторово-часовий розвиток (розповсюдження на 11% площі держави, функціонування на протязі кількох десятиріч та ін.).

6. Рекомендувати керівництву Мінжитлокомунгоспу України:

  • Разом з науковими підрозділами НАН України, Мінприроди, МОЗ України виконати найближчим часом (2007-2008 рр.) комплексне обстеження водопровідно-каналізаційних та теплоенергетичних мереж (ВКТЕМ) міст та селищ, приймаючи до уваги їх зростаючий вплив на ускладнення водно-екологічних, інженерно-геотехнічних (активізація зсувів, підтоплення та ін.) та соціально-економічних умов життєдіяльності у промислово-міських агломераціях України.
  • Створити інформаційну систему (на зразок Інтернет-сайту у розвинутих країнах) з оперативною інформацією для населення про екологічний стан поверхневих і підземних джерел питно-господарчого водопостачання, водно-екологічні умови життєдіяльності в містах та селищах з напруженим водним балансом та ін. (у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 р. № ..... “Правила надання населенню послуг по водо-теплопостачанню та водовідведенню”).
  • Розробити відомчі технічні умови експлуатації свердловинних бюветів питних вод у містах та селищах, враховуючи що уповільнений режим їх експлуатації призводить до негативних змін якості води у стовбурах свердловин, а використання спрощенних конструкцій свердловин сприяє прискореній міграції забруднень у горизонти підземних вод.
  • У зв’язку з розвитком рекреаційної зони Прикарпаття провести моніторинг органічної складової мінеральних джерел та джерел водопостачання, в тому числі господарських криниць с.м.т. Східниця, м. Борислава і прилеглих до них регіонів, як таких, що межують з Бориславським родовищем нафти та озокериту.

7. Звернути увагу Мінприроди, Мінжитлокомунгоспу, Держводгоспу, Мінагрополітики України на зниження в останні роки природної захищеності від забруднення поверхневих вод і ґрунтового водоносного горизонту внаслідок геохімічного забруднення аграрних ландшафтів, зменшення залісеності, уповільнення чисельними водосховищами водообміну (взаємодії) поверхневих та підземних вод.
Звернути увагу на фінансування заходів попередження забруднення природних вод шахтними водами.

8. Звернути увагу МОЗ України на необхідність гармонізації і вдосконалення законодавства щодо контролю якості та безпечності питної води (в т.ч. бутильованої) на всіх етапах її підготовки і подання населенню.

9. Вважати доцільним наступну Третю науково-практичну конференцію з проблем раціонального використання, охорони та відтворення водних ресурсів провести у другій половині 2008 року з виділенням соціально-економічного, технологічного, екологічного напрямів, розвитку міжнародних зв’язків. Вирішення організаційних питань, пов’язаних з підготовкою та проведенням конференції, доручити Науково-просвітницькому центру „Екологія Наука Техніка”.

10. Рішення Другої міжнародної науково-практичної конференції “Водні ресурси. Проблеми раціонального використання, охорони та відтворення” надіслати учасникам конференції, відповідним Комітетам Верховної Ради України, Секретаріату Президента України, вищим та регіональним органам виконавчої влади, керівникам зацікавлених установ та підприємств.

11. Прийняті на конференції рекомендації і пропозиції довести до широкого загалу громадськості, опублікувати їх в науково-технічному журналі «Екологія довкілля та безпека життєдіяльності», розмістити на сайтах Мінприроди, Держводгоспу України, НПЦ «Екологія Наука Техніка» та інших засобах масової інформації.

Учасники конференції звертають увагу на складний водно-екологічний стан України з врахуванням суттєвого впливу на формування водних ресурсів транскордонних вод, обсяг яких майже вдвічі перевищує водні ресурси власної території держави і тому суттєво підвищує ризик надходжень зовнішніх забруднень (притоки р.р. Дунай, Дніпро, Сіверський Донець та ін.). При цьому ресурси прісних підземних вод, які мають підвищену захисну здатність до дії техногенних факторів та більшу стабільність показників якості, використовуються на рівні 25% і в останні роки мають тенденцію до поступового скорочення. На думку учасників конференції це сприяє як погіршенню еколого-гігієнічних умов життєдіяльності, так і зростанню ризиків надзвичайних ситуацій водно-екологічного походження.

Учасники конференції виражають надію, що проблеми раціонального використання, охорони та відтворення водних ресурсів України, як одного з головних життєзабезпечуючих ресурсів та фактору збалансованого розвитку, будуть мати належну увагу у діяльності усіх органів законодавчої та виконавчої влади.

Рішення одностайно прийнято
учасниками конференції на підсумковому засіданні
19 квітня 2007 р., м. Трускавець, Львівська область

ЗМІСТ ЗБІРНИКА МАТЕРІАЛІВ КОНФЕРЕНЦІЇ

РОЗДІЛ 1. ВОДНІ РЕСУРСИ. ТЕРИТОРІАЛЬНО-ГАЛУЗЕВА ОЦІНКА СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНОРЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ.

Хвесик М. А. Збереження і відтворення водоресурсного потенціалу – важливий чинник забезпечення сталого розвитку України в умовах глобалізаційних викликів
Митрофанова О. М. Еколого-економічна оцінка поверхневих та підземних вод за економічними районами
Коржунова Н. В. Еколого-економічна оцінка антропогенного впливу на водні рекреаційні обєкти
Ємельянов В. О., Прохорова Л. А. Підземні води як рідкий органо-мінеральний ресурс і необхідна системна складова ресурсної функції урбанізованої геоекосистеми
Яковлєв Є. О., Сляднєв В. О., Юркова Н. А. Щодо оцінки факторів регіонального рівня уразливості підземних вод України
Лущик А. В., Лущик А. А., Парак Т. І., Швирло М. І. Захищеність підземних вод як показник еколого-гідрогеологічних умов
Гузенко З. Є., Смирнова Т. О. Прогнозні ресурси підземних вод Причорномор'я та стан їх використання
Юровский Ю. Г. Естественные ресурсы подземных вод приморских территорий
Гринюк О. Ю. Формування та функціонування територіально-рекреаційної системи Трускавця (геоекологічний аспект)
Бабов К. Д., Нікіпелова О. М., Біленький К. Е., Леонова С. В. Методика визначення територій, що перспективні для курортно-оздоровчого та рекреаційного розвитку
Беленький К. Э. Оценка месторождений лечебных минеральных вод по степени риска загрязнения
Саніна І. В., Люта Н. Г., Лютий Г. Г. Визначення динаміки змін якісного складу підземних вод
Люта Н. Г., Саніна І. В. Про особливості надходження забруднень у підземні води першого від поверхні водоносного горизонту
Озерский А. Ю. Ресурсы Чулымо-Енисейской провинции пресных защищенных подземных вод
Иванова Т. П. Формирование эксплуатационных ресурсов подземных вод в долине р. Енисей
Шавлиашвили Л. У., Инцкирвели Л. Н., Кучава Г. П. Влияние засоленных почв на химический состав поверхностных вод
Двалишвили Н. Л., Супаташвили Г. Д. Исследование влияния городских ливневых стоков г. Тбилиси на химический состав р. Куры
Огняник М. С., Шпак О. М. Оцінка впливу забруднення геологічного середовища нафтопродуктами на якість підземних вод на водозаборах
Сляднєв В. О., Яковлев Є. О. Деякі питання щодо оцінки регіонального ризику нафтохімічного забруднення підземних вод
Кондратюк Є. І., Дідула Р. П. Деякі особливості формування лінз прісних вод у міоценових моласах Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину
Трофимчук О. М., Яковлєв Є. О. Інформаційні фактори забезпечення моніторингу водно-екологічної безпеки України
Романюк О. І., Дудок І. В., Максим Д. С., Ощаповський І. В., Василько І. І., Корконішко Г. М. Моніторинг підземних та поверхневих вод міста Борислава
Дмитрук Ю. М. Методика еколого-геохімічних досліджень в басейні малої ріки
Климчук Л. М., Різник Т. О., Сергієнко А. А. Методика районування території щодо можливості активізації підтоплення та можливості виникнення надзвичайних ситуацій геологічного походження на прикладі північних областей України
Лобода Н. С., Шахман І. О. Функції відклику водогосподарських систем Нижнього Подніпров’я на зрошення сільськогосподарських масивів водами Дніпра
Тищенко И. И., Решетов И. К. Химизм донных отложений как фактор экологического состояния подземных вод

РОЗДІЛ 2. ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ. ВОДА І ЗДОРОВ’Я.

Сталинский Д. В., Мантула В. Д., Эпштейн С. И., Музыкина З. С., Кондратенко А. И. Водопотребление и водоотведение на металлургических предприятиях Украины
Сталинский Д. В., Мантула В. Д., Эпштейн С. И., Музыкина З. С., Кондратенко А. И. Очистка и повторное использование воды в разработках УкрГНТЦ «Энергосталь»
Блинова Н. К. Особенности технологии биологической очистки промливневых сточных вод предприятий азотной промышленности
Настуев Ю. М., Тищенко Т. Л. Использование шахтных вод ликвидированных шахт – реальное направление ресурсосбережения в Донбассе
Шерстюк Н. П., Власова И. А., Нечепоренко В. П. Динамика изменения макрокомпонентного состава воды р. Днепр в районе Кайдакской насосно-фильтровой станции (г. Днепропетровск)
Чобан А. Ф., Чобан С. Я. Доцільність окремого збору надлишкового активного мулу з метою подальшої утилізації
Бомба А. Я., Гурин В. А., Сафоник А. П., Сівак В. М. Закономірності фільтрування із змінною концентрацією домішок. Узагальнена модель Мінца
Смоленський І. М., Котюшко Н. Є. Матрично кватернізовані полімерні адукти для екоаналітичного контролю промислових стічних вод
Чапля Є. Я., Торський А. Р., Чернуха О. Ю., Сівак В. М., Гончарук В. Є. Математичне моделювання роботи двошарового фільтру
Добронравов А. А., Кремез В. С. Оценка экологического состояния подземных вод и обоснование инженерных сооружений на основе математического моделирования фильтрации и миграции многокомпонентных загрязнений
Гостюхин И. А., Мовчан О. Г., Мовчан В. В., Андреев В. Г. Влияние водохозяйственной деятельности на содержание фосфатов в сточных водах
Харитонов Н. Н., Евграшкина Г. П. Оценка засоления колодезной воды в некоторых горнопромышленных регионах Приднепровья
Прибылова В. Н., Решетов И. К. Экспериментальные исследования влияния качества воды на здоровье населения (на примере г. Люботина Харьковской обл.)
Осокина Н. П. Содержание стойких хлорорганических пестицидов в кремнистых подземных водах Слобожанщины и здоровье
Старчевський В. Л., Максимів Н. Л., Фалик Т. С. Вплив акустичної кавітації на процес окиснення домішок органічних сполук у воді
Копілевич В. А., Чеботько К. О., Максін В. І., Войтенко Л. В., Косматий В. Є., Абарбарчук Л. М. До питання розробки стандартів на воду в агросфері
Карнаухов О. І., Галімова В. М., Суровцев І. В., Буров О. В., Гончар С. О., Галімов С. К., Пилипенко Н. В. Аналізатор М-ХА1000-5 для визначення важких металів в об’єктах навколишнього середовища

 

Дизайн сайта - besedaevgeniy.com