2 (2002)

Проблеми розвитку регіональних рекреаційних зон України

Толстой М.І.
У статті приводиться огляд загального стану рекреаційного забезпечення країни, даються рекомендації з його розвитку, принципи регіональних геоекологичних досліджень рекреаційних зон.

Моніторинг еколого-геологічних систем рекреаційних зон Чорноморського регіону України

Чепіжко О. В., Кадурін В. М., Шатохіна Л. М., Баранова Н. М.
Аналіз стану геологічного середовища Чорноморського регіону України показує ускладнення екологічної ситуації. Рішення цих проблем методами екологічної геології передбачає дослідження ходу геологічних процесів геологічними, геохімічними і фізичними методами. Комплексне вивчення усіх складових факторів, що впливають на формування еколого-геологічного середовища, дозволить створити модель такого процесу, виробити техніку дослідження стану навколишнього середовища (моніторинг) і методи керування нею для формування оптимальних природних умов проживання людей і їхньої економічної діяльності.

Важкі метали в донних відкладах північно-західного шельфу Чорного моря

Митропольський О.Ю., Насєдкін Є.І.
У статті представлені результати досліджень антропогенної складової важких металів, привнесеної за останні 40-50 років у поверхневий шар донних відкладів акваторії північно-західного шельфу Чорного моря. З метою визначення у відкладах частки елементів, що надійшли у процесі господарської діяльності, запропоновано спосіб порівняння вмісту важких металів у верхньому шарі відкладів за різні періоди антропогенного навантаження. Аналіз матеріалів, отриманих у процесі досліджень району протягом останніх 50 років, дозволив авторам побудувати серію картосхем поелементного вмісту антропогенної складової важких металів у відкладах.

Оцінка забруднення важкими металами сучасних відкладів прибережно-морських екосистем м. Одеси

Баранова Н. М.
Серед морських екосистем прибережно-морські є найбільш навантаженими. Техногенний вплив на прибережно-морську екосистему супроводжується порушенням стійкого розвитку процесів самоочищення морського середовища та асимілюванням важких металів у товщі донних відкладів. Перерозподіл важких металів у донних відкладах супроводжується формуванням стійких техногенних аномалій, що відповідають ареалам екологічного ризику для бентосных груп та ймовірного вторинного забруднення. Тому концентрації важких металів у донних відкладах є важливим критерієм оцінки стану екосистеми. При обробці результатів випробування донних відкладів використана методика кореляційного, факторного і кластерного аналізів, що спрощують пошук інтегральних показників складу і властивостей відкладів. Встановлено три асоціації елементів, що беруть участь у формуванні потоків забруднення: Fe - Lі - Cu - Co - Cr - Zn; Mn - Sr - Ba; Hg - As - Pb.

Медико-геологические проблемы зон рекреации Черноморского побережья Украины

Чепижко А. В., Кадурин В. Н., Батечко С. В.
Найважливішим завданням є розробка і впровадження принципів еколого-геохімічної оцінки стану навколишнього середовища та біологічної реакції організмів на її зміну.
Виявлені геохімічні й біогеохімічні кореляційні зв’язки розподілу хімічних елементів у навколишньому середовищі є емпіричними моделями, що дозволяють складати карти, які диференціюють урбанізовані території за рівнями забруднення і які дають можливість проводити екологічну та гігієнічну оцінку техногенних геохімічних аномалій.

Біонегативні техногенні ландшафти Чорного моря. Підводні візуальні спостереження

Гевор`кян В.Х., Омельчук О.В., Ковальов С.Б., Семенов Д.В.
Відзначається прогресуюче погіршення екологічного стану придонних ландшафтів шельфової зони Чорного моря. Розглядається комплекс причин - зрослі антропогенні навантаження - негативно впливають на формування багатокомпонентної системи (морська вода, донні відклади, гідробіонти). Аналізуються різні фактори і наслідки їх техногенного впливу на навколишнє морське середовище і його мешканців, що привели до виникнення і розвитку біонегативних ландшафтів. Даються рекомендації з їхнього запобігання й усунення. Приведено конкретні приклади недбалого природокористування, які призвели до загального погіршення екологічного стану окремих ділянок Чорноморського шельфу. Особливо підкреслюється роль підводних заселених апаратів у дослідженні донних ландшафтів.

Вивчення неогеодинамічних особливостей порід фундаменту за даними екогеофізичних досліджень

Толстой М. І., Шабатура О. В., Онищук І. І., Бичок В. Д.
На прикладі досліджень неогеодинамічних процесів у породах кристалічного фундаменту була доведена висока інформативність структурно-геодинамічного картографування в комплексі з геофізичними методами (еманаційна зйомка, мікроелектрозондування).

Перспективы развитиия рекреационной зоны Коминтерновского района (Одесская область)

Золотарева И. Г., Павленко Н. Е.
У статті розглядаються екологічні аспекти проблеми розвитку рекреаційного господарства, як однієї з найбільш економічно вигідних для вкладання капіталу галузей у Одеському регіоні в цілому та в Комінтернівському районі (узбережжя Чорного моря, Куяльницький, Аджаликський, Тілігульський лимани), зокрема. Автори обґрунтовують необхідність орієнтування природоохоронної стратегії на забезпечення якості навколишнього природного середовища відповідно до міжнародних критеріїв та стандартів якості (серія ISO-9000), вимог міжнародних природоохоронних стандартів (серія ISO – 14000) на підприємствах Одеського регіону та досягнення певного рівня цільових екологічних показників підприємств. Здійснення заходів з організації системи управління навколишнього середовища відповідно до міжнародних вимог пропонується включити як першочергове завдання до програми розвитку рекреаційного природокористування в Одеському регіоні. Констатується необхідність організації системи екологічного моніторингу як з метою оцінки рекреаційного потенціалу території, так і для управління якістю навколишнього природного середовища.

Эколого-геологическое состояние донных осадков в прибрежной зоне Дунай-Днестровского взморья

Какаранза С. Д., Кадурин С. В., Волков В. А.
Представлені результати вивчення геоекологічного стану донних відкладів узбережжя Чорного моря в межах між Дунаєм і Дністровським лиманом з метою визначення цього району як перспективної рекреаційної зони. Було вивчено гранулометричний та геохімічний склад донних відкладів. Виділені асоціації хімічних елементів. Формування цих асоціацій обумовлено гранулометричним складом відкладів. З метою визначення цієї території як рекреаційної зони пропонується запровадити моніторингові слідкування за еколого-геологічним станом як донних відкладів, так і інших елементів середовища.

Некоторые особенности распределения химических элементов в донных отложениях северо-западного шельфа Черного моря

Чепижко А. В., Кадурин С. В., Какаранза С. Д.
Аналіз розподілу хімічних елементів проводився з використанням статистичних методів і створенням карт розподілу елементів у сучасних відкладах. Статистичні методи дослідження дозволили виділити кореляційні відносини між хімічними елементами. Створення поелементних карт наочно демонструє розподіл різних компонентів у донних відкладах. Угруповання хімічних елементів обумовлено природними і техногенними факторами. До природних належать літологічний склад донних відкладів, морфологія дна, гідродинамічний режим. До техногенних – система портових споруджень, інтенсивне судноплавство, дампінг на території шельфу.

Подводные каньоны и их экологическая роль в Черном море

Мельник В.И.
Підводні каньйони Чорного моря розглядаються як фактор очищення від екологічного забруднення донних відкладів шельфу внаслідок транспортування їх на абісаль «мертвої» сірководневої зони.

Экспериментальные исследования поглотительной способности донных осадков шельфовой части Черного моря

Никулин В. В., Ванштейн Б. Г., Андреева И. А.
Розглянуто результати лабораторного моделювання процесів сорбції донними відкладами таких елементів-токсикантів як Cu, Zn, Cd, Pb. Експерименти базувалися на використанні натуральних морських неконсолідованих відкладень та води. Визначена ємність поглинання осадками кожного елемента і з`ясовані ряди селективності цього процесу.

Субмаринная разгрузка подземных вод и водный баланс

Юровский Ю.Г., Байсарович И.М.
Дано теоретичне обґрунтування визначення субмаринного розвантаження підземних вод. Наведені результати дослідження субмаринного розвантаження в Криму з деталізацією окремих ділянок акваторії в межах Тарханкутського півострова, Каламітської затоки, районів Балаклава - Форос, Форос - Алушта, Алушта - Феодосія. Вперше аргументуються кількісні показники розвантаження для зазначених регіонів.

Пестициды в зоне сопряжения суши и моря Азово-Черноморского региона

Осокина Н.П., Митропольский А.Ю.
Газохроматографічним методом проведені дослідження донних відкладів, морської води та рослинності. Аналіз на вміст у об’єктах довкілля стійких хлорорганічних пестицидів – ДДТ і його метаболітів, ГХЦГ та його ізомерів, альдрину, гептахлору та фторвміщуючого пестициду трефлану показав негативний вплив пестицидів на екологічний стан морських акваторій, пов’язаний не тільки з надходженням останніх від сільгоспзабруднень, але й із накопиченням у донних відкладах та повторним багаторазовим надходженням з осадків у придонну воду та біоту.

Електричні властивості генетичних ґрунтових горизонтів

Онищук І. І., Тютюнник Ю. Г., Шабатура О. В.
Вивчено питомий електричний опір різноманітних генетичних горизонтів ґрунтів південної частини Українського Полісся. За допомогою факторного аналізу визначені і ранжовані по важливості причини, що його обумовлюють.

О приватизации рекреационных зон

Тютюнник Ю. Г.
Екологічна приватизація – передача в приватні руки об’єктів навколишнього природного середовища не тільки як засобів виробництва, але і як об’єктів бальнеологічного, рекреаційного, пізнавального, естетичного й іншого невиробничого призначення. Екологічна приватизація, як і всі інші різновиди приватизації, спрямована, головним чином, на одержання максимального прибутку; всі інші її цілі є другорядними чи носять тривіальний пропагандистський характер.

Факторы экологической деградации одесского побережья

Тютюнник Ю. Г.
Наведено результати дослідження факторів екологічної деградації ділянки узбережжя на північ від м. Одеси. З’ясовано причини екологічної деградації в місцях масового відпочинку, обгрунтовано превентивні заходи щодо їх охорони.

Перспективи організації республіканського центру радонотерапії в Ірпінь-Ворзель-Бучанській рекреаційній зоні

Толстой М. І., Шабатура О. В., Бичок В. Д.
У статті повідомляється про наявність радонових аномалій у ґрунтовому повітрі і природних водах Ірпінь-Бучансько-Ворзельської рекреаційної зони, що є передумовою створення у ній нового центру радонотерапії.

 

Дизайн сайта - besedaevgeniy.com