3 (2003)Регіональний аналіз економічних та екологічних факторів
розвитку вільних економічних зон Китаю та України
Ван Сюе-цзюнь Розглядаються загальні проблеми
розвитку вільних економічних зон (ВЕЗ) України та Китаю,
виходячи з їх значної фізико-географічної
та природно-ресурсної аналогії (розташування
у прибережно-морських територіях з високим рівнем
природного масо-енергообміну геологічних та сейсмічних
процесів, а також історичного техногенного навантаження).
Сформульовано передумови, основні принципи врахування
еколого-економічних умов функціонування та розвитку ВЕЗ
України та КНР як бази для дій щодо подальшого розвитку
зовнішньоекономічної співпраці.
Забрудненість дендропарку «Олександрія» м. Біла Церква
сполуками хрому та нафтопродуктами
С.М.Кулик У статті на основі власних
даних і з урахуванням попередніх екологічних
та геологічних робіт розглядається забруднення одного
з унікальних парків України – дендропарку «Олександрія»
(Біла Церква) сполуками хрому та нафтопродуктами.
Wild growing mushrooms of Ukraine: radiocaesium
contamination. Part 3
Anna A. Grodzinskaya Методом гамма-спектрометрії
визначена активність 137Cs у плодових тілах
72 видів дикорослих грибів та субстратів з місць
їх зростання, зібраних у 2000 та 2001
рр. у 29 пунктах Київської, Житомирської
та Чернігівської областей України. Мікосимбіотрофні види, які
у попередніх дослідженнях були визначені як індикаторні,
знову продемонстрували найвищі рівні забруднення 137Cs:
максимальні коефіцієнти накопичення у 2000 р. визначені
у Lactarius rufus (хряща-молочника гірчака) –
до 140, Suillus luteus (маслюка звичайного) –
до 132, Paxillus involutus (свинухи тонкої) –
до 109, Cortinarius subferrugineus (павутинника
іржавого) – до 98, Xerocomus badius (польського
гриба) – до 75, а у 2001
р. у L. rufus – до 144, Amanitopsis fulva
(поплавка жовто-коричневого) – до 121, P.involutus –
до 78, S. luteus – до 74, Lactarius
turpis (хряща-молочника оливково-чорного) – 51.
Мониторинг геологической среды в период снятия шахт
с эксплуатации
Е.А.Яковлев, Н.А.Юркова, В.А.Сляднев Складний
техніко-економічний та екологічний стан гірничопромислових
регіонів обумовлює необхідність закриття до 30 %
нерентабельних шахт. Використання так званої «мокрої» схеми
консервації (практично шляхом повного затоплення) приведе
до автореабілітаційного регіонального підйому рівня підземних
вод і підтоплення (затоплення) значних площ за межами
шахтних полів. Розглядається необхідність обґрунтування нових
методичних положень щодо створення в цих умовах моніторингу
геологічного середовища. Викладено основні принципи організації
спостережень.
До питання оцінки безпечності промислових
об'єктів в аспекті сталого розвитку
Г.О.Статюха, Т.В.Бойко, В.І.Бендюг Стратегія
стійкого розвитку суспільства припускає оцінку безпечності
промислових підприємств з метою запобігання можливих аварій
і мінімізації збитку для навколишньої природного середовища
і людини у випадку їхнього виникнення. В даний час
існує безліч різних підходів до проблеми оцінки техногенного
ризику в контексті стійкого розвитку суспільства. Але
в той же час немає єдиної міри стійкого розвитку
суспільства. Очевидним є розробка деякого узагальненого
показника стійкого розвитку.
При формуванні методу для комплексної оцінки стійкого розвитку
можливе використання різних методик, але при цьому повинна бути
впевненість в однозначності отриманих результатів. Автори
пропонують свій погляд на вирішення цієї проблеми.
Водні ресурси і соціально-економічний розвиток
у контексті ідей В.І.Вернадського
М.А.Хвесик, І.М.Кирпач,
М.В.Степчин У контексті ідей
В.І.Вернадського розглядається водноресурсний потенціал
як важливий фактор соціально-економічного розвитку.
З позицій сталого еколого-безпечного водокористування
запропоновані науково обґрунтовані стратегічні напрями
забезпечення населення якісною питною водою, динамічного розвитку
економіки держави, досягнення балансу екологічного
та економічного інтересів суспільства.
Методики екологічної оцінки та нормування якості
поверхневих вод України
О.П.Оксіюк, В.М.Жукинський, В.І.Лаврик,
А.П.Чернявська Дана характеристика трьох оригінальних
методик визначення екологічного стану поверхневих водних
об'єктів України за якістю води: «Методики
екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними
категоріями», «Методики картографування екологічного стану
поверхневих вод України за якістю води» та «Методики
встановлення і використання екологічних нормативів якості
поверхневих вод та естуаріїв України».
Проблеми забруднення геологічного середовища нафтопродуктами
у зв'язку з охороною підземних вод
в Україні
М.С.Огняник, Н.К.Парамонова,
І.М.Запольський У статті викладено
нормативно-правові та організаційно-економічні аспекти
вивчення, локалізації та ліквідації нафтопродуктового
забруднення геологічного середовища. Обґрунтовується розгляд
боротьби з нафтопродуктовим забрудненням
не як господарсько-комерційної справи,
а як еколого-захисної задачі. Запропоновано стадійність
у проведенні комплексної оцінки забруднення геологічного
середовища (попередня, основна, додаткова) та розвідувальних
робіт для обґрунтування та оптимізації реабілітаційних
дій. За допомогою розвідувального буріння
обґрунтовано неспроможність застосування геофізичного методу
SCIP, радонової та газової зйомки для картування забруднених
авіаційним гасом плям.
Вплив процесів переробки металургійних шлаків на якість
природних вод і санітарний стан водойм
Л.П.Свіренко, О.І.Спірін Розглянуті основні
чинники (теплове та хімічне забруднення) впливу шлакопереробки
на якість природних вод і санітарний стан водойм
на прикладі крупних металургійних підприємств України. Серед
речовин-забруднювачів слід виділити сполуки сірки, азоту
та іони важких металів. Значну роль відіграють і лужні
сполуки. Вирішення складної проблеми зниження негативного впливу
шлакопереробки можливо тільки на засадах докорінних змін
у екологічній політиці металургійних підприємств
та розробці і впровадженні системи заходів,
що направлені одночасно на досягнення сталого розвитку
підприємств та прилеглих природно-культурних комплексів.
Биоплато – эффективная малозатратная экотехнология очистки
сточных вод
Ф.В.Стольберг, В.Н.Ладыженский,
А.И.Спирин У наш час в усьому світі,
а особливо в Європі та Північній Америці, все ширше
застосовуються біоплато для очищення комунально-побутових,
промислових та дощових стічних вод. У статті стисло
подано накопичений досвід щодо застосування та використання
біоплато, а також дані щодо ефективності очищення
стічних вод.
Микробиологическое обезвреживание фосфорорганических
отравляющих веществ в природной воде
В.Стельмашук, М.Салек Вивчена можливість
мікробіологічного знешкодження фосфорорганічних отруйних речовин
(ФОР) діізопропілфторфосфату (ДФФ), табуну та зарину
в природній воді. Джерелом мікроорганізмів у даному
випадку був активний мул. ФОР в діапазоні концентрацій 10–100
мг/дм3 незначно впливали на життєздатність
мікроорганізмів. Активний мул швидко та незворотньо сорбував
досліджувані ФОР. Адсорбція ФОР збільшувалась у ряді ДФФ >
табун > зарин, який відповідав їх розчинності
у воді.
Особенности детоксикации организма при курсовом применении
минеральных вод типа «Нафтуся» в условиях постоянного действия
малых доз ионизирующего излучения
Г.Г. Пухова, А.Ю. Моисеев, Н.П.
Моисеева Представлено експериментальні дані про
можливості застосування мінеральних вод типу «Нафтуся» для
детоксикації організму від інкорпорованих радіонуклідів, показано
особливості динаміки детоксикації, застосування парамеційного тесту
для дослідження ступеня детоксикації організму.
The inflow of methane into the water column of the Black Sea
through the bottom surface
S.P.Olshtynsky, A.Yu.Mitropolsky,
A.P.Olshtynskaja Наведена характеристика умов надходження
метану у товщу води Чорного моря через поверхню дна
і презентовані деякі попередні дані та модель кількісної
оцінки величини потоку.
Оценка качества питьевых вод и гидроминеральных ресурсов
с использованием стоматологических тестов
И.А.Моложанов Показано, що поліморфізм
клінічних проявів зумовлений індивідуальними особливостями людини,
ступенем та часом дії антропогенних чинників. Це дозволяє
рекомендувати обслідування слизової оболонки порожнини рота при
ранній діагностиці захворювань, а також як інтегральний
показник або тест-об'єкт для людей, які піддаються сумарному
впливу шкідливих речовин, що містяться в питній воді
і гідромінеральних ресурсах.
Розроблено класифікацію оцінки ступеня впливу хімічних чинників
на організм людини у відповідності до реакції
слизової оболонки порожнини рота, яка відповідає основному принципу
«доза-час-ефект».
|