4 (2005)Екологічна безпека як важлива складова національної безпеки
України (мова – укр.)
П. О. Загороднюк
Національна безпека України забезпечується виваженою державною
політикою, відповідно до прийнятих у встановленому порядку доктрин,
концепцій і програм. Головні компоненти національної безпеки в
екологічній сфері – техногенна безпека навколишнього середовища і
екологічна безпека об’єктів. Основні напрями державної стратегії з
охорони довкілля і забезпечення сталого розвитку передбачають
екологічно обґрунтоване розміщення виробничих сил та екологічно
безпечний розвиток промисловості. У законі “Про охорону
навколишнього природного середовища” відсутнє визначення
екологічної безпеки, отже, пропонується означити екологічну безпеку
як стабільний стан навколишнього середовища, що забезпечує
можливість покращання якості життя людей, захищеність від природних
та техногенних катастроф, можливість стабільного прогресу
суспільства і держави. Проблема безпеки в екологічній сфері України
може бути вирішена у разі комплексного застосування заходів
політичного, еколого-економічного, правового, інженерно-технічного
характеру.
Вплив голоценових тектонічних рухів на
формування донних ландшафтів у зоні Дунай - Одеська затока (мова –
рос.)
Є. П Ларченков, С. В. Кадурін
Розподіл впливу тектонічних рухів і екстатичних коливань рівня моря
є важкою метою завдяки формуванню східних ознак у складі та будові
донних відкладів. Використання тренд-аналізу рельєфу, сопоставлення
розподілу гранулометричних фракцій з потужністю голоценових
відкладів у районі від дельти Дунаю до Одеської затоки дозволило
виявити зону вертикальних тектонічних рухів, яка пролягає
перпендикулярно до берега вздовж Дністровського лиману і далі.
Розподіл наносів у береговій зоні
Керченської протоки в межах України (мова – рос.)
Ю. Д. Шуйський, Г. В. Вихованець, С. С.
Хромов, О. Б. Муркалов, О. М. Чернявська
Береги
Керченської протоки в межах України засвоєнні забудовами протягом
44,8% всієї довжини берегової лінії (64 км) між мисом Фонарь на
півночі до мису Такиль на півдні. Річок тут немає. Тому провідним
джерелом наносів є процеси абразії кліфів та підводного схилу. З
кліфів надходить пересічно 249000 м3/рік і з бенчів 91500 м3/рік.
Сумарно це становить 93,2% всієї кількості осадкового матеріалу.
Під впливом гідрогенної диференциації в береговій зоні утворюються
«наноси хвильового поля» (~25%). Отже, провідна частка (~75%)
викидається у вигляді завислого мулля, а берегові акумулятивні
форми є нечисленними та з малою товщиною.
Стійкі органічні забруднювачі в екосістемі
Антарктики (мова – рос.)
К. Ю. Ткаченко, В. Й. Богилло
В роботі розглянуті дані, отримані за останні десятиріччя щодо
рівня забруднення повітря, снігу, води та біоти Антарктиці стійкими
органічними забруднювачами (СОЗ) – ізомерами гексахлорциклогексану,
ДДТ та його метаболітами, гексахлорбензолом, інсектицідами
сімейства хлордану, поліхлорованими біфенілами та поліхлорованими
дібензодіоксинами/фуранами. Виявлені загальні часові та просторові
тенденції накопичення та розподілу цих СОЗ в компонентах екосістеми
та зміна їх рівня у трофічних ланцюгах біоти Антарктиці. Рівні СОЗ
у різних компонентах зіставлені з фізіко-хімічними константами цих
сполук, які визначають їх здатність до переносу в повітрі, воді та
до біоакумуляцїї в біоті, а також оцінені глобальні потоки СОЗ в
екосістему та ємності цих компонентів, як резервуарів СОЗ.
Роль водної біоти в механізмі екосистеми,
формуючому якість води: центральне, лабільне, і уражувана ланка
системи самоочищення води (мова – англ.)
С. А. Остроумов
На основі нових даних по оцінці активності поверхнево активних
речовин, проаналізовано ступінь уразливості біотичного блоку
системи самоочищення до такого антропогенного впливу, як хімічне
забруднення середовища. Основні групи гідробіонтів вносять вклад у
формування системи самоочищення й у той же час уразливі при впливі
контамінантів, що було показано нами на конкретних прикладах.
Запропоновано концептуальне трактування сукупності водних
організмів, як центрального, лабільного і потенційно уразливого
компоненту системи самоочищення води, що відбувається у водних
екосистемах. Ця концепція вносить істотні зміни в ієрархію
природоохоронних приоритетів, на яких засновані принципи охорони
біорізноманіття і навколишнього середовища, включаючи принципи
екологічного нормування.
Дослідження цетілтриалкіламоній бромідів на
антикорозійну, бактерицидну дію та гостру токсичність (мова –
укр.)
Г. В. Кущ, М. Д. Гомеля, С. С.
Ставська
Наведені результати дослідження антикорозійної
дії цетілтриалкіламоній бромідів, а також впливу цих речовин на
мікроорганізми та гострої токсичності за допомогою тест
– об’єктів Daphnia magn.
Принцип симетрії Кюрі, побудова тектоносфери
та екологічна геологія (мова – рос.)
В. І. Шмуратко
Дані сейсмічної томографії свідчать про те, що в екваторіальному
розрізі тектоносфери суперплюми формують спірально-перисту
структуру. У рамках авторської концепції гравітаційно-резонансного
екзотектогенезу цей факт пояснюється нерівномірністю і столітнім
уповільненням осьового обертання Землі в геологічних масштабах
часу. З цього факту випливає, що: (1) речовина тектоносфери
надзвичайно пластична в геологічних масштабах часу, (2) ієрархічна
сферично-радіальна система георецепторів забезпечує високу
чутливість тектоносфери до зовнішніх (астрономічних) впливів, (3)
вичерпне і коректне рішення глобальних і регіональних
еколого-геологічних проблем неможливо без урахування астрономічних
збурювань, (4) існуючі методи прогнозу небезпечних квазіциклічних
геологічних процесів (землетрусів, селів, зсувів і т. п.),
засновані на екстраполяції у майбутнє емпірично виявлених минулих
подій, принципово недосконалі; вирішальний крок у розробці методів
прогнозу можливий тільки на основі астрономічних подій, які можливо
обчислити заздалегідь, що впливають на еволюцію геосистем у
широкому частотному діапазоні.
Коливання приземної температури північної
півкулі в останньому тисячолітті та можливі фізичні причини їх
формування (мова – рос.)
Р. Я. Бєлєвцев, С. Г. Бойченко, В. М.
Волощук
Установлені основні особливості вікового ходу
приземної температури в останньому тисячолітті (до 1850 р.).
Показано, що негативний лінійний тренд може бути пов'язаний з
реакцією земної кліматичної системи на зниження ексцентриситету
земної орбіти. Обговорюється гіпотеза про вплив ритмів сонячної
активності на коливання термічного режиму Землі.
Інверсійна хронопотенціометрія ртуті на
графітовому електроді (мова – укр.)
В. М. Галімова, О. І. Карнаухов, К. Р
Галімов
Розглянуто електрохімічні параметри визначення
ртуті на графітовому електроді методом інверсійної
хронопотенціомептрії за допомогою програмно – комп’ютерного приладу
М- ХА 1000-5. Розроблено методику визначення ртуті у водах різного
природного походження.
Охорона навколишнього природнього середовища
і захист населення в уранодобувних регіонах (мова – рос.)
В. І. Ляшенко
Викладено наукові і практичні результати розробки реабілітаційних
заходів у зоні впливу радіаційно-небезпечних об'єктів. Наведені
відомості щодо ефективних приладів та систем радіаційного контролю
(радіаційного моніторингу) для промисловості, науки, екології, які
виготовляються на фірмах «Позитрон GmbH» та «Тетра» міста Жовті
Води (Україна).
Вплив гідротехнічних водних об‘єктів на
розвиток небезпечних зсувних екзогенних геологічних процесів на
прикладі узбережжя Канівського водосховища (мова – укр.)
В. В. Приходько
При вивченні спеціальних питань застосовувалися загальноприйняті в
інженерній геології, гідрології та географії методи досліджень, а
також власні розробки. При рішенні поставлених задач були
використані методи системного, порівняльного і факторного аналізу,
математичної статистики. У роботі використані матеріали особистих
досліджень та літературні джерела, що відносяться до досліджуваних
питань. Вирішені задачі: проаналізовано і класифіковано
основні чинники формування зсувних ЕГП досліджуваних територій;
вивчено природні та антропогенні складові зсувних процесів;
визначено сучасний режим зсувних процесів для встановлення
закономірностей розвитку та динаміки систематизовано та
класифіковано дані досліджень.
Взаємозв’язок питомих поверхонь, теплот
змочування водою та іонобмінних властивостей в слоїстих і
слоїсто-стрічкових алюмосілікатах (мова – рос.)
В. І. Максін, О. З. Стандритчук
Вивчений взаємозв’язок питомої поверхні (Sуд,
м2/г), що визначається за сорбцією парів полярної рідини
– води (Sудн2о) і не полярної - гексану
(Sудс6н12) з
дифференціальною (Qсм, Дж/г) та інтегральною
(DH°см, Дж/моль) теплотою змочування, еквівалентом
тепловіддачі змочуючої поверхні (Dqсм =
Qсм/Sуд, Дж/м2) і катіонобмінної
ємності (Еоб, мг-экв/г) природних зразків прошаркових і
прошарково-стрічковіх алюмосилікатів. Встановлена наявність доброї
корреляції Еоб =
f(Sудн2о/Sудc
6н12), а також то, що такі, які піддаються
математичній обробці, строгі закономірності піддослідних величин
виявляются тільки при введені поняття Sобщ =
(Sудн2о +
Sудс6н12). Підданий обговоренню
характер встановлених закономірностей, зокрема, функція
Dqсм = f(Sобщ) відповідає параболі, а
Qсм = f(Sобщ) и DH°см =
f(Sобщ) – експоненті.
Регулювання геологічних властивостей водневих
суспензій палигорскіту домішками полісахаридів (мова – рос.)
В. Ю. Третиник
Вивчено вплив
мікробних полісахаридів на реологічні та тиксотропні властивості
водних суспензій природного мінералу палигоськіту з особливою
кристалічною будовою в порівнянні з іншими природними мінералами
(силікатами). Показано, що структуроутворюючу здатність системи
палигорськіт – вода – біополімер можна регулювати як на стадії
формування коагуляційно-тиксотропної структури (вміст дисперсної
фази ≈ 5-6%), так і в момент закінчення побудови структурнеого
каркасу (вміст дисперсної фази ≈ 14-15%).
|
Центр «ЭНТ» Copyright © 2005