5-6 (2002)Основні напрями вдосконалення інженерного захисту територій,
будинків та споруд
М.Г.Демчишин, О.О.Дударенко, Л.В.Самойленко,
С.Б.Шехунова
Дано оцінку ефективності функціонування
системи інженерного захисту територій, будинків та споруд від
небезпечних геологічних процесів в минулому і сучасного її стану.
Система організаційних структур забезпечувала комплексне вивчення,
проектування, реалізацію заходів попередження та запобігання
надзвичайних ситуацій, пов’язаних з проявами небезпечних
геологічних процесів як у період забудови територій, так і на
наступних стадіях. Визначаються шляхи і методи вдосконалення
організації та проведення таких заходів для забезпечення стійкості
будинків і споруд, запобігання руйнівним та аварійним проявам
небезпечних геологічних процесів.
Методологічні основи інженерної геоекології та першочергові
завдання її розвитку в Україні
Г.І.Рудько, Р.З.Шута
Викладені методологічні
основи - інженерної геоекології, як міждисциплінарної області
знань, предмет дослідження якої - екологічна безпека геосистем
високого рівня з точки зору екологічного стану геологічного та
суміжних середовищ. Розглянуті методичні основи прогнозування
небезпечних геологічних процесів, на основі аналізу геліогенних
чинників, на прикладі регіонального прогнозування зсувних геосистем
Карпатського регіону. Визначені приоритетні аспекти
інженерно-геологічних та еколого-геологічних досліджень
промислово-міських агломерацій та крупних промислових об’єктів.
Приведено критичний аналіз стану інженерно-геологічних та
еколого-геологічних проблем в Україні
Опыт и проблемы защиты территорий в зонах влияния ликвидируемых
шахт
А.П.Семенов, В.Н.Ермаков, О.А.Улицкий, А.В.Анциферов,
В.Р.Шнеер, Е.В.Блинникова
Виявлено особливості прояву
негативних процесів, пов’язаних з ліквідацією вугільних шахт, а
саме підтоплення територій та активізації деформацій земної
поверхні над затопленими виробками. Наведено результати тривалих
спостережень за будівлями і спорудами в межах гірничих відведень
шахт, що ліквідуються, у Краснодоні та Стахановському регіоні
Луганської області. Запропоновано шляхи підвищення ефективності
заходів захисту на основі моніторингу стану земної поверхні та
існуючої забудови.
Розробка заходів щодо розв'язання еколого-гідрогеологічних
проблем, які виникають внаслідок закриття гірничодобувних
підприємств, шахт і розрізів України
М.С.Сургай, В.А.Куліш, В.Т.Вовк
Розглянуто задачі
і хід виконання робіт, передбачених постановою КМУ № 31 від 12
січня 1999 року по подоланню еколого-гідрогеологічних наслідків
закриття шахт у вуглевидобувних регіонах України. Приведено основні
підсумки виконаних у 1999-2002 р. етапів досліджень по
гірничо-геологічних районах Донбасу, Львівсько-Волинського і
Дніпровського басейнів, а також основні напрямки подальших робіт.
Розробку природоохоронних заходів, регіональних проектів і схем
інженерного захисту населених пунктів і водоносних горизонтів
планується завершити в 2003-2004 р. Паралельно з цими проектами
ліквідації шахт передбачена практична реалізація заходів щодо
поліпшення еколого-гідрогеологічного стану у вуглевидобувних
регіонах.
Прогноз та попередження розвитку небезпечних геологічних
процесів на військових полігонах
О.І.Лисенко, І.В.Чеканова, С.М.Чумаченко,
О.Г.Моложанова
Розглянуто аспекти військово-техногенного
навантаження полігонів Збройних Сил України на навколишнє
середовище. Пропонуються рекомендації щодо прогнозу і запобігання
розвитку несприятливих геологічних процесів на військових
полігонах.
Система и особенности региональных долгосрочных и краткосрочных
прогнозов опасных экзогенных геологических процессов в Крыму в
течение VIII и IX циклов развития
И.Ф.Ерыш, Э.В.Кулиш, А.А.Лоенко
Розглядаються
особливості прогнозування небезпечних екзогенних геологічних
процесів (НЕГП) регіонального рівня на прикладі Криму. Для цього
використовуються епізодичні дані з 1735 р. і безперервні режимні
спостереження з 1953-1962 рр. Виходячи з повноти даних з 1890 по
2002 р., виділено VIII циклів. Справджуваність довгострокових
прогнозів становить до 83 %. Наступний максимум (IX циклу) масової
активізації НЕГП прогнозується в 2012-2014 рр. із максимальними
розмірами активізації; періоди мінімуму – в 2002-2003 і 2018-2020
рр.; "сплеск" підвищеної активності ("групова"
активність) між максимумами VIII і IX циклів прогнозується в
2004-2006 рр. із величинами в межах середніх значень: активізація
окремих генетичних типів НЕГП прогнозується через 4 – 5 років.
Особливості зсувонебезпечних територій м. Полтави
М.Л.Зоценко, Ю.Й.Великодний, С.В.Біда,
В.А.Титаренко
У статті проведено аналіз особливостей
геологічної будови Полтавського плато, що спричиняють розвиток
зсувних процесів на правому березі р. Ворскла. Розглянуті схеми
розвитку зсувних процесів, найбільш характерних для м. Полтави та
геологічні і техногенні чинники їх розвитку на даний час. Наведено
приклади зсувів і заходи, що вживаються для їх стабілізації.
Розглянуто питання можливості прогнозування розвитку зсувних
процесів на схилах з використанням різних методів оцінки стійкості
схилів. Показано, що для більш достовірного прогнозування розвитку
зсувів необхідно враховувати широкий спектр факторів – дані про
особливості геологічної будови, нашарування ґрунтів,
фізико-механічні характеристики ґрунтів та можливість їх змін,
режим ґрунтових вод та ін.
Гірські автомобільні дороги і навколишнє середовище
М.Д.Круцик
У статті дається обґрунтування
необхідності охорони будь-якого елементу ландшафту в комплексі з
охороною всього природно-територіального комплексу. Показана
необхідність обліку усіх можливих змін при проектуванні,
будівництві та експлуатації гірських автомобільних доріг України,
особливо в районах зсувних масивів і на прибережних ділянках
гірських рік. Дані пропозиції по зниженню негативного впливу
гірських автомобільних доріг на навколишнє середовище.
До питання розробки експертних систем транспортно-екологічного
моніторингу
Є.О.Рейцен, О.В.Степанчук
Розглядаються основні
положення можливості і необхідності створення експертної системи
транспортно-екологічного моніторингу в містах України. Дається
огляд наукових праць і рішень, які можна використовувати для
розробки і впровадження ЕС транспортно-екологічного моніторингу.
Описані можливі методи використання аерокосмічних знімків для
створення бази даних руху автотранспортних засобів по
вулично-дорожній мережі міста.
Можливі зміни берегів у Дністровському лимані під впливом
відносного здіймання рівня Чорного моря
Н.О.Березницька
По площі (360 км2),
обсягу води (703 млн м3) і довжині берегової лінії
(129,1 км) Дністровський лиман є одним із самих великих на
узбережжі Чорного моря. Протягом останніх десятиліть активізувалося
відносне підвищення рівня моря (а вслід - і лиману), що в
майбутньому може загрожувати стану берегів. Виділено береги, що
зможуть по-різному реагувати на підвищення рівня: одні ділянки
піддадуться затопленню, на інших активізуються процеси абразії, на
третіх - процеси акумуляції. Такі ситуації істотно вплинуть на
освоєння берегів і природокористування у лимані.
Об особенностях развития экзогенных геологических процессов
северо-западного побережья Азовского моря
А.В.Рябых
Розглянуто основні фактори, які
перетворюють рельєф берегових схилів північно-західного узбережжя
Азовського моря: геоморфологічні, геологічні та гідрогеологічні
умови, неотектоніка, абразія, техногенез. Наводиться районування
території за характером прояву екзогенних геологічних процесів, з
виділенням абразійно-обвального, абразійно-зсувного та
акумулятивного типів берегового схилу. Виконано аналіз ефективності
роботи берегозахистних споруд та протизсувних заходів.
Ландшафтно-гидрографические подходы к созданию экологической
сети
А.Г.Шапарь, О.А.Скрипник
Розроблено основні
принципи формування, критерії оцінки ефективності моделі
екологічної мережі. Обґрунтовано використання гідрографічної
мережі, ландшафтних елементів для побудови екологічної мережі.
Відповідно до логіки нормативних документів запропоновано об’єкти
техногенно змінених ландшафтів ввести в екологічну мережу для
активізації відновлюваних процесів у них.
Оценка эколого-геологического состояния территории авиабазы в
связи с загрязнением грунтов и подземных вод нефтепродуктами
Н.С.Огняник, Е.Н.Шпак, Г.И.Голуб, Ю.А.Негода,
О.И.Наседкина
Метою проведених нами досліджень була
оцінка еколого-геологічного стану території авіабази в зв’язку з
забрудненням підземного середовища нафтопродуктами. Виконані роботи
включали маршрутне обстеження району й об’єктів – потенційних
джерел забруднення, розвідницьке буріння, добір монолітів і
вивчення фільтраційних характеристик ґрунтів, лабораторні
визначення вмісту нафтопродуктів у ґрунтах і ґрунтових водах,
моніторинг забруднення ґрунтових вод.
Техногенні родовища – нове нетрадиційне джерело мінеральної
сировини в Україні
Л.С.Галецький, У.З.Науменко, А.Д.Пилипчук,
Ф.Р.Польской
Розглянуто проблему використання відходів
промислових підприємств України у якості техногенних родовищ як
потужного джерела дефіцитних видів мінеральної сировини кольорових,
рідкісних та благородних металів, будівельних матеріалів,
мінеральних добрив. При цьому поліпшується стан навколишнього
середовища та зменшується соціальна напруга в старих перевантажених
гірничорудних районах.
Природопользование и геоинформационные технологии
С.В.Плотницкий
На сьогодні актуальним є питання
про застосування геоінформаційної методики та відповідної
технології для вирішення завдань оптимізації природокористування.
Широке використання ГІС суттєво гальмується відсутністю стандарту
цифрових картографічних даних. Пропонується проект банку
стандартизованої інформації з природокористування, в межах якої
використовуються блоки рельєфу, ґрунтів та землекористування, для
ГІС-розробок. Аналізуються питання про створення інтегрованих
банків географічної інформації на основі комплексних територіальних
одиниць – природно-господарських систем різноманітного ієрархічного
рівня.
Оптимальное аналитическое обеспечение формирования современных
баз данных эколого-геохимического, прогнозно-поискового и
петролого-геохимического назначения
С.Е.Шнюков, А.В.Андреев, С.П.Савенок, К.С.Проскурка,
В.М.Маргулев
Запропоновано оптимальний комплекс методів
та обладнання для елементного та фазового аналізу проб, який
забезпечує вирішення широкого переліку екологічних,
прогнозно-пошукових та петрологічних завдань. Охарактеризовано
якість аналітичних визначень та можливість його подальшого
розвитку.
Глобальные климатические изменения и вариации орбитальных
элементов Земли
В.А.Большаков
Узагальнено основні протиріччя
теорії Міланковича з емпіричними даними, серед яких відомі проблеми
стотисячолітньої кліматичної циклічності плейстоцена та переходу,
приблизно мільйон років тому, основної циклічності від періоду 41
тис. років до періоду близько 100 тис. років. Виявлено суттєві
недоліки теорії Міланковича, що призвели до двох нових висновків:
1) інсоляційні криві, які вирахував Міланкович та його послідовники
для варіацій піврічної (або, більше того, середньомісячної)
інсоляції над окремими широтами, не мають глобальної
палеокліматичної значущості і не можуть бути використані для
палеокліматичних реконструкцій та моделювання; 2) створення
коректної орбітальної теорії палеоклімату або математично виважені
побудови палеокліматичної кривої плейстоцену потребує розгляду
неперервних у часі (річних) та просторі (для всієї Землі) змін
інсоляції, що викликані варіаціями усіх трьох орбітальних
елементів; одночасно потрібно врахування специфіки впливу земних
зворотних зв’язків, що трансформують орбітальний інсоляційний
сигнал у глобальні кліматичні зміни.
Запропоновано спрощений метод побудови палеокліматичної кривої
плейстоцену, що була названа орбітально-кліматичною діаграмою
(ОКД). Загалом гарний збіг ОКД з ізотопно-кисневими кривими прямо
підтверджує визначальний вплив орбітально обумовлених варіацій
інсоляції на ритми та напрямок глобальних кліматичних змін
останнього мільйона років. Обговорюється новий погляд на механізм
кліматичного впливу орбітально обумовлених варіацій інсоляції.
Представлено прогноз природних глобальних кліматичних змін на 100
тис. років наперед.
Реакция ценозов растений на глобальное изменение концентрации
СО2 в атмосфере Земли
Н.В.Пухальская
У зв’язку з проблемою “парникового
ефекту”, індукованого підвищенням рівня СО2 в атмофері,
вивчено конкурентну взаємодію рослин пшениці та ячменю в посіві.
Встановлено підвищення конкуренції, що призводило до випадіння
частини рослин. Підвищення продуктивності індивідуальної рослини
компенсується зменшенням числа рослин на одиницю площі. Високий
рівень азотного живлення рослин є необхідною умовою зниження
конкурентності й підвищення продуктивності ценозу.
Оздоровление экологической обстановки и очистка побережья
Кольского полуострова от брошенных и затопленных судов - одно из
направлений деятельности экологического фонда "Гармоническое
развитие" (Повідомлення)
В.И.Бахарев, Е.А.Сергеев, А.Ю.Митропольский, А.Л.Кудренко,
Н.И.Черемисин, Д.С.Доля
|
Центр «ЭНТ» Copyright © 2005