5 (2006)

Радіобіологічні наслідки хронічного опромінення біоти в зоні впливу Чорнобильської катастрофи як відображення загально біологічних процесів (мова – укр.)

Д. М. Гродзинський
В зоні впливу Чорнобильської катастрофи у об’єктів біоти спостерігаються різноманітні віддалені наслідки хронічного опромінення, котрі започатковуються влученням іонізуючого випромінювання в генетичний апарат і в мембранну систему клітин. Серед віддалених наслідків опромінення особливо важливе значення мають радіаційна індукція геномної нестабільності, проліферативна загибель клітин, апоптоз, трансформація і втрата здатності клітин адекватно реагувати на позиційну інформацію. По відношенню до цих радіобіологічних реакцій хронічне опромінення у порівнянні з гострим виявилось більш ефективним.
Реакції біоти на хронічне опромінення поєднують розвиток радіаційних пошкоджень й активну відповідь організму й видових популяцій на сприйняття сигналу тривоги, в якості якого виступає опромінення. Внаслідок розвитку віддалених радіобіологічних реакцій на хронічне опромінення в біоті спостерігається зростання мінливості, порушення морфогенезу, збільшення частот цитогенетичних пошкоджень. Разом з тим в опромінюваній біоті відбуваються і відновні процес серед яких вирізняється гаплонтний клітинний відбір, завдяки якому принаймні частково ліквідується породжуваний хронічним опроміненням генетичний вантаж.

Зростання неонкологічної захворюваності дитячого населення, що проживає на забрудненій після Чорнобильської аварії території (мова – рос.)

В. М. Шестопалов, М. В. Набока, Г. Ф. Бурлак
Подано літературні й власні дані за 1999–2005 рр. з аналізу непухлинної захворюваності дитячого населення, що проживає на забрудненій після Чорнобильської аварії території. Більшість вітчизняних дослідників констатують перевищення захворюваності у постраждалих дітей у порівнянні з непотерпілими, вказують величину перевищення й рівень радіоактивного впливу, при яких ці перевищення виявляються. Однак дозові залежності визначені поки тільки для окремих захворювань. За нашими даними, найбільші ризики для дітей, що проживають на забрудненій території, мають хвороби травної системи, які прямо залежать від тривалості й рівня впливу в ландшафтно-геохімічних умовах, що сприяють міграції радіоцезію у першій ланці харчового ланцюжка. Тільки аналіз захворюваності дітей, які проживають в аналогічних природних умовах, дозволив побудувати достовірну залежність доза – ефект. Автори приходять до висновку, що приріст захворюваності дитячого населення забруднених областей хворобами травної системи викликаний несприятливим сполученням радіаційних факторів малої інтенсивності й природних умов середовища життєдіяльності. Отримані регресійні моделі захворюваності дозволяють прогнозувати ріст хронічної патології травної системи й у найближчому майбутньому на забруднених територіях з кислими класами геохімічних ландшафтів. Проведений аналіз свідчить про необхідність корекції існуючої моделі розрахунку доз із урахуванням ландшафтно-геохімічних характеристик середовища перебування й вікових особливостей дитячого організму.

Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи та можливі шляхи їх попередження (мова – укр.)

О. І. Тимченко
Медичні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС спостерігаються нині і очікуються в подальшому. Хоча медичні наслідки не носять фатального характеру, вони потребують пильної уваги суспільства та держави, створення і впровадження цілісної системи їх профілактики.

Чорнобильська популяція „вир” сільської ластівки: дослідження з використанням спектру стабільних ізотопів (мова – рос.)

А. П. Меллер, К. А. Хобсон, О. М. Пекло, Т. А. Мюссе
У роботі використана інформація щодо просторової гетерогенності місць линьки оперення та гніздування для вивчення популяційних процесів у сільської ластівки – Hirundo rustica Linnaeus, 1758 з Чорнобильської зони України. Встановлено, що зразки пір’я дорослих особин цього виду більш гетерогенні за ізотопним складом, ніж пір’я контрольних особин, що підтверджується значною кореляцією між вмістом д13С та д15N у пір’ї в контрольному регіоні, на відміну від Чорнобильської зони. Також були встановлені значні відмінності за вмістом д15N між місцями експериментів, а також у порівнянні з музейними колекційними зразками, зібраними до та після 1986 року. Порівняння вмісту д13С у пробах оперення ластівок показало, що різниця між статями в Чорнобилі більша після 1986 року, у порівнянні як з контрольним регіоном, так і з музейними колекційними зразками з обох місць. Отримані результати підтверджують гіпотезу про те, що чорнобильська популяція сільської ластівки підтримується за рахунок іммігрантів із сусідніх популяцій, а не шляхом самовідтворення.

Щодо можливості використання в Україні свердловинного типу конструкції геологічного сховища радіоактивних відходів (мова – укр.)

В. М. Шестопалов, Ю. О. Шибецький
Мета роботи - оцінка можливості використання в Україні свердловинного типу конструкції геологічного сховища для ізоляції високоактивних і довгоіснуючих радіоактивних відходів. Для досягнення мети: наведено обґрунтування технологічних типів радіоактивних відходів, що мають бути віднесеними до високоактивних і довгоіснуючих; розглянуто можливі тенденції розвитку в Україні ядерного паливного циклу і шляхи вирішення проблеми ізоляції радіоактивних відходів; обґрунтовано економічні і технічні переваги від використання свердловинного типу конструкції геологічного сховища. Зроблено висновок про високі перспективи використання в Україні геологічного сховища свердловинного типу.

Про підвищення об'ємної активності SR90 в пробах грунтових вод із свердловин в локальній зоні 4-го блоку ЧАЕС (мова – рос.)

В. М. Шестопалов, Д. Е. Кухаренко, І. П. Оніщенко, О. О. Ключников, М. І. Панасюк, А. М. Алфьоров, С. С. Підберезний, Г. В. Левін
Щорічно в зруйноване реакторне відділення і блок ВСРО 4-го блока ЧАЕС з атмосферними опадами надходить близько 1500–1900 м3 води. У процесі міграції води усередині блока при контакті з радіоактивними матеріалами, включаючи ядерне паливо, утворюються високоактивні водні скупчення, що локалізуються в зруйнованих приміщеннях нижніх поверхів. Частина з цих водних скупчень, на нашу думку, потрапляє в ґрунти і ґрунтові води. За останній час спостерігається зростання об’ємних активностей Sr90 у пробах ґрунтових вод зі свердловини 4-Г і ряду інших свердловин, розташованих в локальній зоні об’єкта “Укриття” (зруйнований аварією 4-й блок ЧАЕС) нижче по потоку ґрунтових вод від нього. З грудня 2003 р. по березень 2006 р. контрольні рівні об’ємної активності Sr90 у пробах зі свердловини 4-Г були перевищені вдвічі. Порівняння динаміки фактичних і прогнозних концентрацій Sr90 у пробах ґрунтових вод поблизу об’єкта “Укриття” підтверджує раніше зроблені висновки про процес надходження високоактивних водних скупчень зі зруйнованого блока в навколишнє середовище.

Деякі аспекти забруднення навколишнього середовища глобальними радіонуклідами (мова – рос.)

В. І. Максін, О. З. Стандритчук
Аналізуються механізми природного та антропогенного накопичення в навколишньому середовищі глобальних радіонуклідів, перш за все тритію і вуглецю-14, з прогнозом на майбутнє до 2035 року. Звернено увагу на принципову відмінність забруднення навколишнього середовища природними радіоізотопами у порівнянні із глобальними та неспецифічними для геологічного часу радіонуклідами із “молодих” ізобарних ланцюжків – винуватців порушення “вікової” та природної ізотопної рівноваги в біосфері. Розглянуто екологічні аспекти й можливі соматичні наслідки такого забруднення.

Коли будинки з радіоактивних будматеріалів стануть відомі державним органам радіаційного захисту? (мова – укр.)

І. М. Лютий
З незрозумілих причин сьогодні ще лишаються недослідженими масштаби і наслідки масового опромінення у будинках з підвищеною радіоактивністю будматеріалів, споруджуваних ще задовго до Чорнобильської катастрофи. Разом з тим, основні експериментальні дані для таких досліджень – діагнози первинних онкозахворювань – фактично вже зібрані за десятки років у загальних онкореєстрах. Для їх опрацювання достатньо застосувати найпростішу методику, враховуючи особливості таких досліджень, сприятливі для мінімізації впливу нерадіаційних факторів, і насамперед можливість легко зібрати дані по всій території України, та контролювати достовірність результатів за їх збігом на різних достатньо великих групах будинків. Для завершення досліджень бракує лише адрес будинків з підвищеною радіоактивністю та найближчих до них “чистих” будинків, виявляти які може кожний бажаючий звичайним гамма-дозиметром. Проте в масштабах держави найоперативніше і практично без додаткових витрат зібрати і систематизувати такі дані вже давно мали б органи саннагляду. Такі ж відомості можуть зібрати й деякі інші загальнодержавні структури, в т.ч. громадські.

Інформація

За матеріалами Міжнародної конференції „Двадцять років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє” (м. Київ, Україна, 24-26 квітня 2006 р.) Висновки та рекомендації (Проект 26.07.06) (мова – рос.)

Ювілей

В’ячеславу Михайловичу Шестопалову – сімдесят

 

Дизайн сайта - besedaevgeniy.com