Пластиром називається виріб, який прилипає до шкіри та прикриває пошкоджену ділянку. Асортимент пластирів набагато ширший, ніж всім знайома смужка з липкого матеріалу, що використовується для захисту порізу чи невеликого опіку. За допомогою деяких різновидів пластирів лікують хвороби, нехірургічним способом «зшивають» рани, полегшують страждання онкохворих. Хоча найбільш популярними залишаються бактерицидні пластирі: надійні помічники у побуті та при вирішенні суто медичних завдань.
Види пластирів
В залежності від цільового призначення розрізняють три види медичних пластирів:
- Епідерматичні – використовуються для ізоляції шкіри від зовнішнього середовища. Це пластир у вигляді котушки, який наклеюють на шкіру при порізах, за допомогою яких прикріплюють катетери для крапельниць.
- Ендерматичні – пластирі, які впливають на шкіру. Зокрема, до цієї групи відносяться засоби бактерицидні, для лікування мозолів, протигрибкові.
- Діадерматичні – містять корисні сполуки, які через шкіру проникають до організму. За допомогою виробів такого типу лікують залежність від паління, бронхіт, здійснюють контрацепцію, зупиняють кровотечу, знеболюють.
У побуті найчастіше використовуються пластирі першого типу, причому не завжди в медичних цілях. Жінки користуються пластиром, щоб запобігти натиранню стоп взуттям, чоловіки – після гоління, щоб захистити окремі ділянки обличчя після невеликих порізів.
Види основи для пластиру
Матеріал, з якого виготовлена основа, визначає ступінь комфорту при використанні засобу. Можливі різновиди:
- ткана – бавовна, що дозволяє шкірі дихати, пластир завдяки цьому можна носити добу та більше;
- неткана – целюлоза, гіпоалергенний матеріал, який дозволяє надійно фіксувати виріб на шкірі, зазвичай використовується для закріплення катетерів, тампонів, бинтів;
- шовкова – ідеально підходить людям з чутливою шкірою;
- полімерна – пластирі на цій основі випускаються у формі котушки, вони універсальні, надійні, але не підходять для захисту відкритих ран, порізів, опіків та інших ушкоджень шкіри, тож найчастіше використовуються при накладанні пов’язок.
Вироби розрізняються за кольорами: бувають білі, тілесного відтінку, прозорі. При виборі пластиру треба виходити з цілі, якій він слугуватиме. Важливий і естетичний компонент: для захисту шкіри на обличчі вочевидь оптимальним є виріб тілесного кольору або прозорий, а не білий.
Як правильно обрати пластир та ним користуватися
Критерії якості пластиру наступні:
- він повинен надійно триматися на шкірі й при цьому легко зніматися, не травмуючи її;
- основа повинна бути якісною: щільною, гіпоалергенною;
- якщо пластир призначений для дитини, бажана основа з натурального матеріалу (шовк, бавовна);
- якщо виріб наклеюється на ушкоджену ділянку шкіри, бажана наявність тканої вкладки з бактерицидним просоченням, яке захистить рану.
Пластир завжди наноситься на чисту знежирену шкіру. Від цього залежить, як добре він буде триматися. Для знежирення можна обробити ділянку шкіри водою з милом, протерти спиртом, обробити антисептиком у вигляді спрею та почекати, поки шкіра повністю висохне. Форма та розмір пластиру повинні відповідати його призначенню. З цієї точки зору найбільш зручною формою випуску є набори, до яких входять пластирі різних форм та розмірів: смужки, квадратні, круглі, великі та маленькі. Саме такий набір – оптимальний варіант для домашньої аптечки.
